У Німеччині назвали відмову від Томагавків великою помилкою: але знайшли рішення - робити ракети разом з Україною
Депутат Бундестагу вважає відмову від Tomahawk загрозою Європі і пропонує розробити власні ракети з Києвом до 2030 року
Відмова США розміщувати крилаті ракети Tomahawk у Німеччині може дестабілізувати безпекову ситуацію в Європі та надіслати небезпечний сигнал Москві. Запити на розміщення Tomahawk у Європі раніше відхиляли й у контексті допомоги Україні - американська сторона називала це "цілком нездійсненним". Про ризики для Європи через відхід США від ракетної програми в Німеччині заявив депутат бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер. Як вихід він запропонував розробити власні ракетні системи у партнерстві з Україною до 2030 року.
Свою позицію Кізеветтер виклав у коментарі для німецького телеканалу Tagesschau. За його словами, рішення Вашингтона не розміщувати американські системи середньої дальності на території ФРН - це крок назад у стримуванні Росії. Депутат також висловився щодо виведення 5000 американських військових з Німеччини, втім наголосив: ракетна проблема серйозніша навіть за цей крок.
"Росія не веде переговори, вона ставить перед фактом. І той факт, що ми зараз, по суті, відмовляємося від звичайної програми модернізації, - це величезна помилка", - зауважив Кізееттер.
Кізеветтер нагадав, що Росія порушила договір про ракети середньої і малої дальності ще у 2017 році. Відмова від Tomahawk, на його думку, може сприйматися Москвою як слабкість Заходу. Альтернативою він вважає спільну з Україною розробку ракетних систем: "Вихід полягає в тому, щоб розробити щось подібне спільно з Україною, щоб до 2030 року такі системи вже були в наявності".
Експерти підтримали ідею незалежних засобів стримування
Схожу позицію зайняв і експерт з питань безпеки Ніко Ланге. За його словами, без американських ракет Євpопі потрібні власні рішення для дальнього бою.
"Якщо американські ракети не з'являться, нам знадобляться німецькі або європейські, або, принаймні, незалежні від американських рішень засоби стримування, що забезпечують дальній бій", - зазначив Ланге.
Він також вказав, що розміщені в Калінінграді російські комплекси "Іскандер" становлять загрозу для всієї Європи - і без американських ракет ця прогалина в системі стримування збережеться.
Tomahawk - крилата ракета зі швидкістю близько 900 км/год і дальністю до 1600 км. На відміну від балістичних ракет, вона здатна летіти на малих висотах, коригувати маршрут і обходити зони протиповітряної оборони. За характеристиками її часто порівнюють із російськими ракетами "Калібр" - обидві схожі за дальністю і переважно запускаються з морських платформ.
Чим загрожує відмова від ракетної модернізації
Відсутність американських систем середньої дальності в Європі формує реальну прогалину в архітектурі стримування НАТО. Росія вже розмістила "Іскандери" в Калінінграді та продовжує нарощувати ракетний потенціал, порушуючи міжнародні домовленості. За таких умов будь-яке скорочення американської присутності або відмова від модернізації сприймається як сигнал про послаблення Заходу.
Ідея ракетного партнерства з Україною - не лише технічна пропозиція, а й політична. Київ має значний досвід розробки та застосування далекобійних дронів і ракет в умовах реальних бойових дій. Спільний проєкт міг би прискорити появу незалежного європейського засобу стримування і водночас посилити оборонний потенціал самої України.
Позиція Берліна щодо озброєння та оборони
Депутат бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер раніше підтримував участь Німеччини у можливому миротворчому місії в Україні після перемир'я. Водночас він наголошував, що питання розміщення наземних підрозділів може обговорюватися лише після укладення миру. Позиція депутата залишається незмінною: ФРН як провідна держава НАТО не має виключати жодних оборонних варіантів.
Канцлер Фрідріх Мерц нещодавно підтвердив, що Берлін готує далекобійне озброєння для України і вже кілька місяців тісно співпрацює з Києвом у цьому напрямі. За його словами, деталі лишаються непублічними з міркувань безпеки. У 2026 році Німеччина планує надати Україні допомогу на 11,5 мільярда євро.
Нагадаємо, 2 травня стало відомо, що США планують вивести з Німеччини 5000 військових на тлі того, що президент Дональд Трамп та німецький канцлер Фрідріх Мерц влаштували суперечку щодо війни в Ірані. Виведення військ займе приблизно до 12 місяців. В Німеччині вже заявили, що не планують турбуватися з цього приводу.
Суперечка розгорілася на тлі загострення ситуації навколо Ірану. Мерц публічно засумнівався в ефективності підходу Вашингтона до іранського питання та дав зрозуміти, що дії США ставлять під загрозу регіональну безпеку. Трамп, своєю чергою, відкинув будь-яку критику з боку Берліна як безпідставну - особливо з огляду на те, що Німеччина сама досі не досягла жодного прогресу в мирному врегулюванні війни в Україні.
Читайте нас у Facebook
