На Закарпатті водії позашляховиків трощили намети й нападали на відпочивальників біля гірського озера
Біля високогірного озера Апшинець на Закарпатті упродовж тижня сталося кілька конфліктів за участі водіїв позашляховиків, які нападали на туристів за зауваження щодо їхньої поведінки. Один з інцидентів трапився 23 серпня, коли чоловік заїхав на джипі у заповідну місцевість, переїхав альпійські сосни та скупався у водоймі. Другий випадок стався 29 серпня - компанія на чотирьох джипах побилася з туристами, які проходили повз озеро. У поліції Закарпаття вже проводять перевірку, щоб встановити причетних до конфліктів.
Про серію конфліктів біля озера Апшинець повідомляє "УП. Життя". Озеро розташоване на висоті майже 1,5 тисячі метрів над рівнем моря і має охоронний статус, проте це не зупиняє водіїв позашляховиків від заїзду в заказник. У туристичному клубі "Едельвейс" розповіли про водія, який попри заборону приїхав до водойми на джипі.
"На зауваження туриста реагував як дикун: нападав із камінням та розтрощив два намети відпочивальників!" - стверджують у клубі "Едельвейс".

Другий випадок стався 29 серпня. Користувачка Threads Ірина Полінчук розповіла, що разом із чоловіком бігла повз Апшинець і натрапила на компанію, яка дісталася заказника на чотирьох джипах. За її словами, туристи припаркували автівки біля водойми, а на зауваження щодо цього відповіли образами, після чого розпочалася бійка.
"Приблизно через три години, коли ми проминули озеро Герашаска і бігли вниз, я помітила, що в спину нам прямують три автівки, з якими ми вже зустрілись на Апшинцю. Вони нас впізнали, заблокували джипами, а водій одного з джипів вийшов з авто і почав бійку", - розповіла Ірина Полінчук.
Жінка розповіла, що коли почала знімати відео, один з чоловіків вибив телефон з її рук, а коли вона продовжила зйомку, товариші затягнули його у джип і компанія поїхала далі. Ірина поскаржилася на випадок до Державної екологічної інспекції та залишила заявку на ресурсі "ЕкоЗагроза" Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. У поліції Закарпаття повідомили, що після появи інформації в соцмережах випадок зареєстрували в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення. Наразі правоохоронці встановлюють учасників інциденту, а дані про них передадуть до Державної екологічної інспекції.
"З правовою кваліфікацією справи ще не визначилися. Однак попередньо випадок є адміністративним правопорушенням", - пояснили в пресслужбі поліції Закарпаття.
Проїзд важкої техніки гірським бездоріжжям запускає процеси, які природа не встигає компенсувати. У Всесвітньому фонді природи WWF-Україна наголошують, що джипінг у Карпатах хоч і виглядає як захоплива пригода, насправді є однією з найруйнівніших розваг для унікальної гірської екосистеми України, а рух техніки запускає незворотні процеси деградації ґрунтів і рослинності.

Особливо чутливими до навантаження є високогірні водойми, подібні до Апшинця. Такі водойми формувалися тисячоліттями, тому навіть одноразовий заїзд автомобіля у воду може мати довготривалі наслідки - забруднення в таких умовах зберігається роками, а природне відновлення відбувається дуже повільно. Колії від техніки на схилах призводять до ерозії ґрунту, а паливно-мастильні матеріали потрапляють у джерела та річки, якими живляться екосистеми і люди нижче за течією.
Проблема загострилася настільки, що влітку власники "джип-турів" на Івано-Франківщині намагалися заблокувати роботу пункту екоконтролю у Яремчі після того, як Держекоінспекція разом із поліцією виявили, що проїзд транспорту природно-заповідними територіями шкодить довкіллю. Екологи наполягають, що без ухвалення окремого закону про користування Карпатським регіоном і посилення патрулювання зупинити стихійний джипінг буде складно.
Раніше Інформатор повідомляв, що у Карпатах запустили електронний квиток для відвідування національних парків і заповідників - система дозволяє купити доступ онлайн і отримати аналітику навантаження на маршрути, а кошти від продажу спрямовують на природоохоронні заходи. Також ми писали, що Кабмін дозволив рубати більше дерев, зокрема й у гірських лісах Карпатського регіону, водночас посиливши вимоги до відновлення лісів і контроль за лімітами заготівлі деревини.