Трамп зазіхає на українські надра: це гарантія безпеки, краща за НАТО
Ідея президента США фактично полягає у тому, щоб залучити великий американський бізнес до інвестування в Україну, і це є великим плюсом для Києва та загрозою для Кремля
Президент США Дональд Трамп хоче отримати доступ до рідкісноземельних корисних копалин України, і така угода з американцями є найкращою гарантією безпеки. Погодитися на пропозицію нового американського лідера буде добрим рішенням для української влади. Розробка рідкоземельних металів, родовищ газу чи нафти потребує великих інвестицій, які окупатимуться десятиліттями. Тому Америка буде захищати свої інвестиції так, як вона робить це на Тайвані.
Роль інвестицій США у безпеці України
Коли Путін у 2014 вдерся до Криму, експерти в Україні обговорювали очевидну річ. Америка, яка залишалася на той час беззаперечним гарантом стабільності у світі, майже не зреагувала на анексію півострова. А санкції проти РФ за Крим та Донбас тоді були космічними. Це певно трапилося через те, що в США не було зацікавленості в Україні.
Насправді тієї зацікавленості немає навіть зараз, що обумовлює готовність Трампа фактично злити інтереси України. Про це свідчать умови ймовірної мирної угоди, яку Трамп запропонував російському правителю Володимиру Путіну. Той нібито зрадів та погоджується.
Саме через відсутність зацікавленості у 2022 році світ відреагував на агресію Росії проти України новими санкціями, надав нам зброю та фінансову допомогу. Але її звісно недостатньо. При цьому США показово утрималися від участі у бойових діях. Також вони відмовили Зеленському у надважливих засобах протидії РФ, таких як комплекси THAAD чи сучасні винищувачі (бо F-16, які теж надали із великими ваганнями, вже є морально застарілими).
У 2022 році Україна благала про надважливе рішення - закрити небо над країною для російських ракет. Через те було втрачено велику кількість життів мирних громадян. Але Захід відмовив - побоювався ескалації.
Всього цього не відбулося б, якби Україна за 30 років свого незалежного існування встигла б отримати великі американські інвестиції у власну економіку. Інвестиції у надра є саме такими. Це мільярди доларів, які окупатися будуть десятиліттями.
Наприклад, окупність вкладень у родовища нафти складає 40 - 50 років. Навряд чи розробка родовищ рідкоземельних металів окупатиметься у коротший термін.
Тож ідея Трампа фактично у тому, щоб залучити великий американський бізнес до інвестування в Україну. Це гарантує її захист.
Приклад Тайваню
Коли Китай заявив, що претендує на Тайвань, США відповіли, що будуть захищати його та втрутяться в ймовірний конфлікт. Так заявили демократи, але й Трамп, хоча каже про миролюбність, дотримується тієї самої точки зору.
При чому Тайвань у можливому протистоянні з Китаєм - це те саме, як Україна у протистоянні з Росією: Китай теж є ядерною державою, тож конфлікт із ним ризикує перерости у світову війну. Але США це не стримує, бо у Тайвань зроблені великі інвестиції американського бізнесу.
Також приклад із Тайванем демонструє, що позиція США не змінюється через зміну влади. Тоді як стосовно України вона дуже залежить від поточного політичного мейнстріму.
Тож пропозиція Трампа, яку українська влада, судячи з її заяв, зараз "продовжує вивчати" є дуже цікавою.
Спроби США інвестувати в родовища вже були
Великий американський бізнес намагався розробляти родовища сланцевого газу у 2012-2014 роках, за часів Януковича. Але ці розробки було припинено після Майдану, тому що концерни Chevron та Shell зрозуміли: безпеку їхніх інвестицій не гарантовано.
Наприклад, Shell у 2013 році інвестувала 400 млн долларів в розробку Юзівського родовища сланцевого газу. Раптом землі, де вона планувала запускати виробництво, опинилися під контролем Росії. У 2015 році Shell заявила, що виходить з проєкту. Активи СП "Надра Юзовська" пізніше були придбані Нафтогазом лише за 15 млн доларів.
Реакція РФ на пропозицію Трампа
Існує велика ймовірність, що у Кремлі американські інвестиції у розробку українських надр теж вважатимуть величезною загрозою для власних інтересів в Україні. Так само було у 2013-2014 роках, ще до Майдану, коли діяльність Chevron та Shell намагалися заблокувати через протести екоактивістів, яких фінансували Медведчук та інші проросійські сили. Тож треба очікувати активізації екоактивістів і у тому випадку, якщо Трамп та Зеленський погодять угоду про розробку надр.
Також відомо, що противниками залучення американських інвестицій є українські олігархи. Проте їхній опір у Зеленського вже навчилися долати - через механізм санкцій РНБО.
Нагадаємо, Трамп наполягав на тому, що США повинні мати доступ до природних ресурсів України незалежно від того, чи вдасться успішно укласти мирну угоду між Росією та Україною. Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до стратегічного партнерства з США у видобутку рідкісноземельних металів та інших природних ресурсів, якщо Штати продовжать підтримку зброєю. Та, за його словами, віддавати надра американцям не збираються - мова йде про інвестиції та партнерство.
Зараз читають на Інформаторі
