Європейці повинні почати готуватися до того дня, коли гарантії безпеки США для Європи будуть остаточно скасовані.
Виступ віцепрезидента США Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції з безпеки, де він приголомшливо розкритикував політику Європи, матиме наслідки для європейсько-американських відносин. Венс заявив, що найбільша загроза для Європи походить не від Росії чи Китаю, а від її власних еліт. Адміністрація Трампа дедалі більше тяжіє до співпраці з Путіним, віддаляючись від України та традиційних союзників у Європі. Водночас США підтримують праворадикальні сили, прагнучи трансформувати європейський політичний ландшафт за зразком Угорщини Віктора Орбана. Фактично Європа ризикує втратити всі гарантії безпеки США і тепер залишитися самою.
На тлі таких змін журналіст Гідеон Рахман з FT закликає Європу готуватися до потенційної втрати американських гарантій безпеки, зміцнюючи власні оборонні спроможності та зменшуючи залежність від США. У виданні зазначають, що, якщо Венс сподівався переконати свою аудиторію, а не лише образити її, то він зазнав невдачі. Його виступ мав зворотний ефект, переконавши багатьох слухачів у тому, що саме Америка тепер становить загрозу для Європи. У натовпі за межами конференц-залу один із провідних німецьких політиків сказав: "Це була пряма атака на європейську демократію". Високопоставлений дипломат зауважив: "Тепер усе зрозуміло — Європа залишилася сама". На запитання журналіста, чи вважає він США суперником, він відповів: "Так".
"Найм’якший відгук, який я почув про цей виступ, звучав так: "інфантильна маячня", але спрямована на американську аудиторію, а тому не варта уваги", - пише журналіст.
Однак якщо розібрати промову Венса та розглянути її в контексті рішення Дональда Трампа співпрацювати з Володимиром Путіним, усуваючи з порядку денного Україну та Європу, стає очевидним, що американські культурні війни, міжнародна безпека та європейська політика тепер нерозривно пов’язані.
Венс підірвав фундаментальні поняття свободи, демократії та спільних цінностей, які впродовж 80 років були основою західного альянсу. У його уявленні боротьба за свободу в Європі більше не зводиться до стримування авторитарної та агресивної Росії, як це було за Гаррі Трумена чи Рональда Рейгана. Для Венса "битва за свободу" – це боротьба за "західну цивілізацію", якій, за визначенням Ілона Маска та інших, загрожують масова імміграція та "вірус woke-ідеології".
"Ідеологія адміністрації Трампа означає, що в певних аспектах вона відчуває більше спорідненості з Путіним, ніж із Володимиром Зеленським. Путіна сприймають як воїна, який бореться за свою країну та консервативні цінності, тоді як українського президента змальовують як нахлібника з неправильними союзниками в Європі", - йдеться у статті.
Адміністрація Трампа розглядає європейські ультраправі сили як своїх справжніх союзників. Закликаючи до включення партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) у коаліційний уряд, Венс фактично виступає за те, щоб Європа перетворилася на масштабну версію Угорщини Віктора Орбана — м’якої автократії, яка прихильно ставиться до путінської Росії. Показовим є те, що в Мюнхені Венс знайшов час для зустрічі з Аліс Вайдель, співлідеркою AfD, але не для канцлера Олафа Шольца.
"Перш ніж говорити про наслідки слів Венса для Європи, варто наголосити на їхній глибокій лицемірності. Трамп намагався скасувати результати президентських виборів 2020 року в США, а його віцепрезидент насмілюється читати лекції європейцям про повагу до демократії?", - розмірковує Гідеон Рахман.
Аргументи Венса були класичним прикладом російського прийому "whataboutism" — спроби відвернути увагу від наступу адміністрації Трампа на демократичні інститути США та його майбутньої зради України. Він робив це за допомогою історій про нібито переслідування активістів проти абортів у Великій Британії. Чи вірить він у це сам — питання другорядне. Насправді важливими є стратегічні наслідки для Європи.
Очевидно, що Трамп має намір укласти угоду з Путіним щодо України, оминувши Зеленського та європейців. Це може мати трагічні наслідки для Києва: Україну можуть змусити погодитися на втрату територій без жодних гарантій безпеки на майбутнє. Альтернативою буде продовження боротьби без підтримки США.
"Для решти Європи наслідки теж загрозливі. Путін вимагає виведення військ НАТО з усього пострадянського простору. Європейські чиновники вважають, що Трамп, ймовірно, погодиться вивести війська США з Балтії, а можливо, й далі на захід, залишивши ЄС вразливим перед російською армією, яку уряди НАТО попереджають про ймовірну підготовку до ширшого конфлікту за межами України", - зазначає Рахман.
Очевидно, що США більше не можуть вважатися надійним союзником для Європи. Проте через політичні амбіції адміністрації Трампа Європа нині бачить у США не лише ненадійного партнера, а й противника, який загрожує демократії на континенті та навіть територіальній цілісності Європи (згадаймо питання Гренландії).
"Що ж робити? Європейцям потрібно якнайшвидше готуватися до того дня, коли гарантії безпеки з боку США остаточно зникнуть. Це передбачає створення власної оборонної промисловості та укладення європейського пакту про взаємну оборону, незалежного від НАТО, що включав би не лише країни ЄС, а й Велику Британію, Норвегію та інших партнерів", - йдеться у статті.
Трамп використовуватиме будь-які важелі, щоб змусити європейських союзників підкорятися його політиці — від торгівлі й безпеки до внутрішніх справ. Це означає, що Європа має почати "зниження ризиків" у відносинах із США, визначаючи критичні сфери залежності від Америки та зменшуючи їхній вплив.
Передача стратегічної інфраструктури під контроль Ілона Маска створила б нову серйозну вразливість. Адміністрація Трампа також буде чинити шалений тиск, змушуючи європейців купувати більше американської зброї. За нинішніх обставин це було б фатальною помилкою.
Багато європейців можуть відмахнутися від цих ідей як нереальних. Але вони повинні зрозуміти: тепер під загрозою стоїть їхня власна свобода. Венс мав рацію в одному: небезпека існує. Просто вона не там, де він думає.
Америка погрожує ЄС припинити військову підтримку. Ця загроза - явний блеф. Дональд Трамп схильний вести жорсткі переговори та любить блефувати. Насправді американський лідер прагне, щоб Європа більше коштів витрачала на оборону. Це логічно: у них на кордоні, а не у Трампа, сидить Володимир Путін та готує агресивні задуми. Але європейці нажахані. Гойсген прямо ридає.
Насправді США ніколи (навіть при правлінні Трампа) не підуть на припинення підтримки ЄС. Це дуже дорого обійдеться для Америки. Європа тоді піде на зближення з Китаєм, надасть йому послаблення у торгівлі в обмін на гарантії безпеки. Америка тоді в протистоянні з Китаєм залишиться в гордій самоті.