Тони продуктів та ліків, тисячі бронежилетів та допомога десяткам тисяч біженців: як справляються волонтери Дніпра

Волонтерство в Україні сьогодні — це те, що дозволяє нашій країні вистояти. Координаційний центр волонтерів Дніпра, який об'єднує понад 500 городян, які зробили з початку війни волонтерство своєю основною роботою та понад 2 тисячі їх добровільних помічників — відомий у багатьох країнах світу.

Інформатор вирішив розібратися, як виникла ця організація, як вона працює, кому допомагає та чим можна допомогти самим волонтерам. І чому побачити все, що відбувається тут, на власні очі в Дніпро приїжджають журналісти з Італії, Франції, Норвегії, Чехії, США, Туреччини.

Ми прийшли до штабу Координаційного центру волонтерів Дніпра, розташованого в будівлі одного зі старих радянських НДІ. Він схожий на мурашник. Під'їжджають вантажівки. З деяких коробки вивантажують, інші завантажують. Черговий біля входу ввічливо запитав у нас, до кого ми прийшли і попросив, щоб за нами спустилися. Воєнний час потребує пильності.

Голова Координаційного штабу волонтерів Дніпра Юлія Дмитрова веде нас вгору сходами повз стіни, заклеєні фотографіями та антивоєнними плакатами, повз піраміди коробок, постійно відповідаючи на вітання і на ходу відповідаючи на запитання і усно, і телефоном. Не легко нам вдалося знайти порівняно тихе місце для бесіди.

Від 2014 до 2022 року

"Все почалося 24 лютого о 5-й ранку з вибухів по всій Україні. Я організувала евакуацію своїх дітей і вирушила до Дніпропетровської облдержадміністрації, щоб зрозуміти, куди їхати і що робити в першу чергу. Я розуміла, що волонтерський рух не спить і я була готова зібрати людей у ​​потрібній точці, ще не розуміючи, навіщо", - каже Юлія Дмитрова.

Згадавши волонтерські контакти 2014 року, коли Росія розв'язала війну в Україні, жінка швидко зібрала кілька десятків однодумців. Перед ними стояло завдання забезпечити військовослужбовців, насамперед, підрозділи ТРО, що формуються, усім необхідним. Тоді ж Дніпро почав приймати переселенців із зони бойових дій. Для них потрібно було терміново готувати шелтери.

"Крок за кроком, ми сколотили команду, в якій сьогодні на постійній основі працює 500 осіб, а також близько 2 тисяч осіб у резерві. Вони готові за сигналом приєднатися до роботи. Кожен напрямок має свого координатора. Це оформлення заявок військовослужбовців (у кожної бригади є свій волонтер, який спілкується з кожним батальйоном за заявками та забезпеченням), це організація великого переселенського центру на вул.Філософській, 23 (люди там отримують консультативну, медичну, юридичну, психологічну допомогу), є відділ евакуації (із зон бойових дій в Дніпро і далі в безпечніші місця), волонтери працюють на вокзалі, забезпечуючи місця для ночівлі для матерів з дітьми, гаряче харчування для переселенців та забезпечення їх необхідною інформацією, у нас працює великий логістичний центр на п'ять тисяч квадратних метрів, який займається вантажами з -за кордону (вони оцифровують все, що приходить і пакують для передачі на конкретні точки в Дніпропетровській, Хірківській, Миколаївській області, на Донбасі), займаємося ми і вивозом тварин із зони бойових дій та забезпеченням їх кормом”, - каже Юлія Дмитрова.

Волонтерські навички 2014 року допомогли організувати систему допомоги у 2022 році. Об'єдналися менеджери, логісти, журналісти, SMM-щики, молодшому з яких 18 років, а старшому – 83. Усі разом вони змогли налаштувати роботу величезного штабу.

"Зараз ми розуміємо, що 2014 рік був репетицією. Тоді була одна локація: Схід, тоді були не бригади, а батальйони в 500 осіб (зараз у нас на забезпеченні три бригади, не рахуючи військових частин). Моє завдання - вказати основні напрямки. Далі кожен координатор самостійно формує свою структуру. У 2014 році я навчилася делегувати. Замкнути на собі все неможливо. Мені потрібно було знайти професіоналів, яким можна довіряти", - каже Юлія Дмитрова.

Контроль та облік

Незважаючи на метушню, що панує навколо, в координаційному центрі серйозна дисципліна.

"Ми працюємо виключно за заявками від командирів військових частин. Ситуація, коли прийшов волонтер і попросив щось для військової частини, неможлива. Ми повинні переконатися, що така військова частина є, у неї є реальна потреба і вони зробили все, що від них залежить, щоб її закрити самостійно. Звичайно, продукти ми передаємо просто так. А ось інші матеріальні цінності, витратні матеріали ми здаємо строго за актами прийому-передачі. Це потрібно нам для звітності перед донорами і підвищує відповідальність одержувачів. Вони офіційно ставлять все отримане на прихід і не збирають через інші волонтерські групи", – каже Юлія Дмитрова.

Військовим частинам відвантажують будматеріали для бліндажів, лопати, польові кухні, планшети, тепловізори, квадрокоптери.

"За медикаментами йде чітка вертикаль з начмедами військових частин та головлікарями цивільних лікарень. Може бути заявка на три тисячі аптечок, а користуватися ними вміє десяток людей. Отже, видавати їх іншим безглуздо. Давати лікарням медикаменти "про запас" ми теж не можемо собі дозволити. Тому що у пріоритеті потреби тих, у кого запасів взагалі немає", - каже Юлія Дмитрова.

За 46 днів активних бойових дій тут знайшли постачальників пластин та самостійно виготовили 3 тисячі бронежилетів для ЗСУ та ТРО. З-за кордону отримали медикаменти на 1,5 млн євро. Для військовослужбовців відпрацьовано 2 832 заявки (кожна з них стосується потреб 100-150 осіб). Йдеться про запити щодо форми, білизни, продуктів тривалого зберігання та засоби особистої гігієни.

"З лютого до квітня змінюються сезонні запити. Якщо в лютому-березні було багато заявок на противірусні препарати, то зараз просять засоби захисту від комарів і кліщів, холодильники для зберігання їжі на позиціях. Але все одно залишається величезна потреба в засобах особистої гігієни, формі, бронежилетах для бійців ТРО. Вони хочуть захищати Україну, але вони не на забезпеченні ЗСУ та їм просто ніде все це взяти. З 24 лютого величезна потреба у волонтерській допомозі виникла, саме тому, що довелося дуже швидко збільшувати кількість військовослужбовців", - каже Юлія. Дмитрова.

Волонтерський відділ гарячого харчування забезпечує по 6 тисяч порцій на день для переселенських центрів, для військових частин та ТРО, які поки що не розгорнули своїх польових кухонь. Це стало можливим завдяки спільній роботі практично всіх рестораторів Дніпра та шкільних їдалень, які обслуговує компанія "Продрезерв".

Допомога переселенцям

Переселенський центр Дніпра надав допомогу 13 тисячам людей (це жива черга, в якій люди отримують допомогу продуктами харчування, засобами особистої гігієни, консультаціями юристів, психологів, соціальних працівників). Кімната матері та дитини на вокзалі за 45 днів обслужила 39 тис. жінок із дітьми, близько 6 тис. сімей там залишалося на ніч. Щодня через кімнату матері та дитини проходить близько 1,5 тис. сімей, які там можуть відпочити та зорієнтуватися, куди та як рухатися далі.

Станом на 9 квітня волонтерська гаряча лінія надала інформаційну допомогу 40 тис. осіб. 15 тис. людей скористалися можливістю тимчасового розміщення у шелтерах Дніпра. Якщо переселенці приїхали на вокзал Дніпра та планують їхати далі, у волонтерському центрі вони можуть отримати гарячу їжу та чекати на прихід свого поїзда.

"Переселенцям, які потребують розміщення або отримання разового продуктового набору, варто звертатися за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, 23. Там же можна отримати консультацію, як отримати соціальну допомогу від держави, отримати допомогу у тимчасовому розміщенні. Якщо ви не можете додзвонитися на гарячу лінію (а через величезну кількість дзвінків це буває непросто), ці послуги можна отримати у порядку живої черги", - каже Юлія Дмитрова.

Підтримка з усього світу

Координаційний центр волонтерів Дніпра працює безпосередньо із благодійниками з Німеччини, США, Канади, Польщі, Чехії. З Дніпра надсилають офіційні листи із запитами або від імені міського голови, або від військової адміністрації, або від БФ "Фонд оборони країни".

"За кордоном під нас збирають машину, яка йде або до кордону, звідки ми забираємо вантаж своїм транспортом, або женуть фури до Дніпра, - каже Юлія Дмитрова, - Наші донори дуже різноманітні. Іноді це перевізники надають фуру, яку заповнює громадянське населення, або вантаж спрямовує посольство певної країни в Україні, або благодійні фонди, які збирають гуманітарну допомогу та надсилають нам", - каже Юлія Дмитрова.

Жителі Дніпра, які хочуть своїми руками наблизити перемогу України, можуть скористатися чат-ботом, у якому озвучуються потреби у допомозі. До нього можна приєднатися та відгукнутися на запит, який під силу. Для тих, хто хоче допомогти грошима чи вантажами, всі реквізити та контакти ви можете знайти тут.

На питання, чи вистачить сил до перемоги, Юлія відповідає: "Ресурсу людського вистачить. Ресурсу фінансового теж. Бізнес запускається, українська економіка починає працювати. Багато хто з тих, хто поїхав, повертаються. Важко сказати, як довго триватиме війна, але настрій у нас бойовий і якщо міжнародне товариство не припинить нам допомагати, ми впораємося”.

Якщо ваше підприємство розгорнуло волонтерську програму, розкажіть про це Інформатору. Ми напишемо статтю про вашу роботу та розмістимо її на всеукраїнському сайті «Інформатор Україна», у Телеграм-каналі «Україна Зараз» та на інших ресурсах Інформатора.

Якщо ви бажаєте приєднатися до проєкту, пишіть: dnepr@informator.ua або press@informator.ua

Слава Україні! Разом переможемо!

Ольга Палій

Фото: Максим Якушев