«Тоді не було коронавіруса»: директорка департаменту освіти Києва з ностальгією згадала про СРСР

Радянського Союзу не існує більше 30 років, але він все ще має армію палких шанувальників, для яких «трава була зеленішою, а морозиво - смачніше». Деякі колишні країни-члени СРСР і їх громадяни ментально розпрощалися з тоталітарним режимом як зі страшним сном. Але Україна все ще десь на роздоріжжі позитивного сприйняття радянських часів. 

Коли СРСР з позитивом згадують пересічні громадяни, біди в цьому немає, адже ми живемо у вільній країні. Але коли цілий директор Департаменту освіти Києва Олена Фіданян відпускає у себе у Facebook хвалебні дифірамби по «ті часи», то це, як мінімум, викликає питання. 

Кумедно і те, що Фіданян на момент розвалу Союзу було 28 років, а зараз їй 58. Тобто здебільшого свого свідомого життя вона прожила у незалежній Україні. 

Процитуємо її публікацію:

«Часи, коли:

- не було ковіду;

- ми могли не боятися пити воду з вуличних автоматів;

- ми користувалися багаторазовими склянками і їх не нищили вандали;

- ми не купували воду для дому, а пили з крану.

Часи коли копійки мали грошову вагу:

- склянка води без сиропу коштувала 1 копійку, з сиропом - 3 копійки;

- проїзд в трамваї коштував 3 копійки, тролейбусі - 4 копійки, в автобусі і метро - 5 копійок;

- стакан чаю у шкільній їдальні коштував 2 копійки, томатний сік - 10 копійок, великий бублик з маком - 5 копійок;

- шкільний тоненький зошит коштував 3 копійки, щоденник - 14 копійок ...

У цій публікації «прекрасно» все - від коронавірусу до бубликів. Але чому Фіданян забула згадати про гігієнічності таких багаторазових склянок? Складно уявити, і навіть дико, як сьогодні на умовному Хрещатику тисячі людей будуть пити з автомату з одного стакана. Але ні, директор Департаменту освіти таку ситуацію романтизує. 

Так, в СРСР деякі люди пили воду з під крану. Пили в той час, коли влада будувала заводи важкої промисловості без урахування будь-яких екологічних норм. А зараз багато промислових районів і міста через такий підход страждають від екологічних проблем. Жителі Кривого Рогу та Кам'янського передають привіт Фіданян.

З копійками ситуація ще цікавіша. Яка різниця, розраховується людина копійками або паперовими грошима? Важливий розмір зарплати. За даними офіційної статистики, у 1980 році (а це був з кращих періодів в історії СРСР) мінімальна зарплата становила 70 рублів, а хорошою зарплатою вважалася 120-150 рублів за місяць. 

Фото: Олена Фиданян (Facebook)

За місячну «мінімалку» людина могла купити аж 31,8 кг легендарної ковбаси по 2,20. Але при цьому не могла дозволити купити собі нормальний одяг за адекватні гроші, предмети побуту, автомобіль і багато чого іншого. Все було завжди в дефіциті, а будівельникам комунізму було не до потреб звичайних людей. Детальніше про те, як «добре» жилося в СРСР, можете почитати в матеріалі наших колег з «Радіо Свобода». Там вони порівняли ціни, зарплати при Союзі і зараз. Результати виявилися невтішними для Фіданян.

А що стосується коронавірусу, то дуже дивно бачити такі  розумові висновки від працівника освіти. І це навіть злегка тхне конспірологією. В СРСР не було інтернету, але чи буде коректно про це говорити, порівнюючи періоди життя тоді і зараз, якщо інтернет набув широкого поширення лише на початку 2000-х? Звичайно ні, тому що це буде маніпуляцією. 

Коли людина, що відповідає за освіту дітей в столиці України, має переконання, що у СРСР було краще, це небезпека для майбутніх поколінь. Така людина відповідає за майбутнє, але при цьому з придихом дивиться в минуле. Минуле, яке не було таким райдужним для України, як описує Фіданян у своїй публікації. Адже всі ці твердження можна описати лише двома словами: ностальгічна дурня.  

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live.Підписатися на канал у Viber можна тут .