Тиск Китаю на Іран: Пекін вимагає безпеки постачань через Ормузьку протоку
Зупинка терміналів у Катарі та атаки на танкери змусили найбільшого імпортера палива вимагати від Тегерана гарантій для морських вантажів
Керівництво КНР намагається переконати Тегеран зупинити обстріли танкерів та енергетичних хабів у Перській затоці після масштабних бойових вистрелів. Найбільший імпортер палива у світі боїться зупинки постачань, оскільки через удари по Катару та роботу дронів рух суден у регіоні майже повністю зупинився. МЗС просить Тегеран не блокувати життєво необхідні поставки енергоносіїв.
Про заклики китайської сторони повідомляє видання Bloomberg. Пекін офіційно звернувся з вимогою забезпечити безперешкодний прохід суден, що стало першим прямим публічним втручанням з моменту початку ескалації. Під час брифінгу для преси у вівторок, 3 березня, виступила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін.
«Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникнути ескалації напруженості та забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці», — наголосила речниця МЗС.
Хоча Китай купує більшість іранської нафти, його економіка критично залежить від стабільності всього регіону. Найбільше занепокоєння викликає безпека постачань із Катару, який забезпечує п'яту частину світового ринку скрапленого природного газу.
«Після атаки іранського безпілотника в понеділок Катар зупинив виробництво на Рас-Лаффані, найбільшому у світі експортному об'єкті ЗПГ, — це перша повна зупинка за майже три десятиліття роботи», - зазначає видання.
За даними відомства, джерела в енергетичній галузі на умовах анонімності підтверджують, що Тегеран просять не атакувати газові об'єкти Катару. Ця країна забезпечує 30% потреб Китаю в скрапленому газі, тому стабільність цих поставок є критичною. Через таємний характер переговорів офіційні особи утримуються від конкретики щодо висунутих вимог.
Водночас варто зауважити, що публічно Китай висловлюється обережніше. Міністр закордонних справ Ван І заявив іранському колезі, що хоча Пекін поважає право Ірану на безпеку, Тегеран має зважати на «обґрунтовані занепокоєння» сусідів. Офіційно китайське відомство не згадує енергетичну кризу прямо, проте наголошує на глибокій тривозі через розширення конфлікту.
Чому Китай боїться блокади Ормузької затоки
Дипломатичний тиск КНР став реакцією на масштабний хаос у Перській затоці, що спалахнув 1 березня після атак іранських дронів на танкер Skylight та енергетичні об'єкти Катару. Внаслідок цих інцидентів та офіційних погроз Тегерана закрити Ормузьку протоку, світові морські гіганти, такі як Hapag-Lloyd та CMA CGM, масово призупинили рух суден. Для Пекіна це пряма загроза економіці, адже країна критично залежить від стабільного постачання нафти та газу цим маршрутом.
Обстріли нафтових об'єктів у Саудівській Аравії та Еміратах уже спричинили шок на ринках. Ціна нафти Brent 2 березня підскочила на 13%, перевищивши 80 доларів за барель. Це найгірший сценарій для Китаю, бо дорожче паливо автоматично піднімає ціни на китайські товари, роблячи їх неконкурентними. Експерти попереджають, що через продовження атак, ціна бареля може злетіти до 100–120 доларів, що загрожує КНР глибокою кризою.
Ситуація загострилася у вівторок, 3 березня після заяви представника КВІР Ебрагіма Джаббарі, який пообіцяв знищувати будь-яке судно з нафтою в Ормузькій протоці. Водночас командування США (CENTCOM) повідомило про знищення іранського флоту в регіоні та запевнили, що шлях залишається відкритим. Американська сторона наголошує, що блокада протоки вдарить насамперед по самому Ірану та його головному союзнику — Китаю, куди йде 80% іранської нафти.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що іранські дрони у понеділок, 2 березня, атакували дронами індустріальні парки Рас-Лаффан і Умм-Саїд у Катарі. Це - об'єкти компанії QatarEnergy, яка є одним із найбільших виробників скрапленого природнього газу у світі. Пілся ударів компанія призупинила виробництво, що значно вплинуло на ціни в Європі - вони виросли майже на 50%.
Також ми повідомляли, що посольство США в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді атакували двома іранськими дронами. Внаслідок атаки почалась пожежа, будівля отримала незначні пошкодження. Постраждалих немає. Американський президент Дональд Трамп відреагував на атаку, пообіцявши жорстку відповідь.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
