Тендерний скандал у столичному шпиталі для ветеранів: "Інформатор" отримав від керівництва медустанови відповіді на претензії депутатів

Інформація про те, що в Київському міському клінічному шпиталі ветеранів за півмільярди гривень фарбують фасад та замінюють вікна - не підтверджується. Керівництво закладу каже, що гроші взагалі ще не поступали на рахунки. Зокрема, такі аргументи наводить головний лікар шпиталю в нтерв'ю "Інформатору". Раніше депутатка Київради Зоя Ярош, яка очолює тимчасову комісію з перевірки видатків та закупівель бюджету Києва, обурилася, що Департамент охорони здоров'я КМДА розпочав капітальний ремонт медустанови на суму, що перевищує пів мільярда гривень. Зокрема вона заявила, що на половину грошей, які витрачають на ремонт будівлі, можна було б звести новий корпус клініки.

Що взагалі відбувається на об'єкті реконструкції? Візит до шпиталю

Корпус госпіталю нас зустрічає сизим серпанком будівельного пилу. На об'єкті працює техніка, на верхніх поверхах чутно звуки інструменту. Тут кипить робота, (хоча тендер укладено нещодавно, і в лікарні заявляють, що гроші за цим тендером медустанова ще не отримувала).

Заявлений у тендері ремонт фасаду ще не проводився, а ось заміна вікон – у процесі. Частина вікон – старі, металопластикові. Замість інших — вже нові. Їх легко відрізнити як на вигляд, так і за розміром — свіжі вікна меншого розміру, тому вздовж рами під час їх монтажу додано ряд червоної цегли. На місці деяких вікон зяють чорні дірки — заміна проводиться прямо зараз.

Головний лікар медустанови — Борис Михайлович Борисов зустрічає нас разом із "групою підтримки" - менеджментом лікарні та представниками інжинірингового підприємства "Інжинірінг Буд". У руках інженера аркуші газетного формату. На них зображено дизайнерські проєкти оновленого фасаду.

Головлікар ввічливо цікавиться, чи ми згодні на паралельну зйомку, і його колега в цей момент дістає смартфон. Ми, звичайно, не проти, і одразу уточнюємо, що не збираємось займатися маніпуляціями чи провокаціями, а хочемо просто дати читачеві різні позиції з цього питання.

Борисов під час розмови неодноразово дає зрозуміти, що не вважає себе стороною конфлікту, а лише дбає про лікарню, в самому конфлікті бачить "політичну складову". Це помітно і по лінії розмови, він ненав'язливо уникає оцінок як депутатів, що критикують тендер, так і Департаменту охорони здоров'я КМДА, що виділяє кошти, раз у раз переводячи розмову в площину потреб лікарні.

Нашу розмову головлікар починає з детальної розповіді про історію медустанови. Крім висновку про те, що він у найдрібніших деталях знає про історичний шлях цього підприємства, цей етап розмови дозволяє зробити два висновки:

1. У шпиталю є серйозні потреби в обладнанні та оновленні нерухомості;
2. Ці потреби, за словами керівництва, поступово закриваються.

Пацієнти госпіталю – учасники бойових дій. Це, зрештою, зрозуміло і за назвою. Кількість пацієнтів, які зараз проходять, як і кількість тих, хто пройшов лікування, звичайно, називати не можна. Необхідність ремонту головлікар пояснює як потребами пацієнтів, так і медперсоналу. Зауважемо, що в приміщеннях дійсно не дуже тепло.

Питання №1: Навіщо міняти металопластикові вікна на... металопластикові вікна?

Необхідність змінювати старі дерев'яні вікна на сучасні, пластикові, однозначно корисне рішення, що навряд чи викличе у когось обурення. У госпіталі — змінюють старі металопластикові вікна на нові, з такого ж матеріалу. Це обурило як користувачів мережі, так і депутатів Київради. Головлікар на це заявляє, що ще у 2014 році лікарня отримала енергетичний сертифікат, згідно з яким вікна не відповідають нормам. Самі ж вікна замінювались майже 20 років тому - у 2004-му.

Головний інженер проєкту Олександр Живорог підключається до розмови. Заявляє, що коефіцієнт теплопередачі у старих та нових вікон суттєво відрізняється – 0,35 проти 0,93. Тобто, за його словами, нові вікна майже втричі краще зберігають тепло. У лікарні вважають таку заміну корисним рішенням.

На питання про те, що може варто було витратити гроші на щось гостріше та необхідніше, головлікар запевняє — всі нагальні питання у процесі вирішення. Заперечити це без більш ретельної підготовки складно. Ми ж можемо стверджувати, що лікарні справді кипить ремонт — і ззовні і всередині.

Інше важливе питання — як медустанова почала заміну вікон до того, як отримала кошти з тендеру? Цим питанням також цікавились столичні депутати. Тобто тендер лише погоджено, але ж кошти на ньому лікарня ще не отримувала, проте робота із заміни вікон кипить. Критики тендеру вважають, що за ці роботи врешті буде сплачено двічі.

Головлікар на це відповідає, що кошти на заміну пізніше будуть відраховані із коштів, які надійдуть за тендером. Чи можна так робити? Депутати вважають, що не можна, керівництво лікарні вважає, що можна. За ідеєю, точку в цьому питанні повинні поставити аудитори, але сам головлікар пояснює рішення комплексністю ремонту тим, що паралельно із зовнішнім оздобленням проводиться внутрішнє оздоблення палат. Тобто, якщо вікна міняти після внутрішнього оздоблення — доведеться заново штукатурити приміщення.

Питання №2: Чому встановлюються вікна меншого розміру, ніж раніше?

Інша претензія яка звучить від критиків тендеру – розмір вікон, які встановлюють у медустанові. Різниця — у півцеглини. Критики тендеру вважають, що це може вказувати на корупційну схему. З'являється підозра, що у виконавця просто “завалялись” складські запаси вже готових вікон, і їх намагаються “втулити” госпіталю. Цей аргумент є логічним продовженням вищезазначеного аргументу про те, чи доцільно змінювати старі металопластикові вікна на нові.

На цьому етапі до розмови головний інженер розгортає аркуш із проєктом. На ньому зображено фасад, утеплений алюмінієвими панелями (поки ці роботи ще не розпочато).

Інженер запевняє, що закладка частин віконного отвору – вимушений захід. Існуючі пройоми для вікон - не співвісні, тобто якщо встановити вікна того ж розміру, місцями панелі будуть на одні вікна "наїжджати", на інших же оголюватиметься фасад.

Звичайно, може виникнути питання — чому вибрано інший спосіб обробки фасаду, наприклад, пінопластовий утеплювач та штукатурка?

Вибір алюмінієвих панелей обумовлений матеріалом утеплення – мінеральною ватою. Цей утеплювач, на відміну від пінопласту, не горить, а пожежна безпека — ключова вимога до приміщень лікарні, яку порушувати не можна, каже інженер. (До речі, ми дізнались про дані щодо якості матеріалів. Інженери обіцяють утеплити дах мінватою завтовшки 250 мм і застелити руберойдом, а під металеві панелі стін зашити 200-мм мінеральну вату).

Питання №3: Чи потрібно взагалі штукатурити фасад та міняти вікна під час війни?

Питання необхідності поновлення корпусу будівлі в лікарні вважають гострим. Там запевняють, що капітальний ремонт не проводився тут з моменту будівництва корпусу у 1982 році. Головний інженер розповідає, що спочатку в панельній конструкції було передбачено утеплювач між плитами. За 40 років він встиг зотліти, зараз там  порожнеча. Зовнішня плита – холодна, внутрішня – тепла, у результаті утворюється конденсат, через який стіни вкриває пліснява, шкідлива як для медиків, так і для військових, які проходять реабілітацію.

Просимо провести екскурсію, і медики погоджуються. На одній зі стін бачимо бугрястий нашарок фарби, що відстала від поверхні стіни. Шмат плісняви від підлоги до стелі площею приблизно 5-10 квадратних метрів.

Бачимо також чорні плями на побілці над дверями балкону. Судячи з її вигляду, штукатурка відшаровується, і пліснява живе під покриттям.

Пляма чорної плісняви є і в туалеті цього відділення. Вона утворилася вже через внутрішні проблеми — застаріла каналізація.

"Скільки не фарбуй зверху — пліснява все одно з'явиться знову", - скаржиться головлікар.

На капітальний ремонт покладено великі надії. Тут очікують, що після утеплення фасаду проблеми із пліснявою зникнуть. Щоб не шокувати читача умовами, в яких лікуються військові, зазначимо, що в частині будівлі де внутрішній ремонт вже проведено, ситуація значно краща. Там встановлено сучасну сантехніку, придатну для використання ветеранами, які персуваються на візках.

Питання №4: Ремонт вдвічі дорожчий за будівництво нового корпусу — чи це можливо?

Одне з ключових питань, яке обурило депутатів Київради – чому ремонтується будівля за 504 мільйони гривень, коли є приклади, коли подібні будинки будувалися з нуля за вдвічі меншу суму.

Головлікар такі претензії не вважає суттєвими, а подібні оцінки не вважає експертними з низки причин. По-перше, каже Борисов, звести нову будівлю і здати її в експлуатацію — займе 4-5 років, а реабілітація військовим потрібна вже зараз.

"А тут ми результат отримуємо вже через 2 тижні", - обіцяє медик.

Також він каже, що його установа розрахована на 350 ліжок, а за вказану суму якщо і можливо звести корпус, то максимум на 50 ліжок. Третім аргументом він назвав той факт, що без капітального ремонту існуюча будівля вже довго не протягне і врешті розвалится.

Сперечатися на цю тему складно через дві причини - по-перше ми не є експертами в капітальному будівництві, по-друге - для якісної аргументації та підрахунку нам треба враховувати й багато особливостей медичних будівель, таких, як, до прикладу, киснепроводи або системи димової вентиляції.

Питання №5: Де договір про закупівлю з ТОВ “Абсолют-Клімат”, та чи доцільно мати справу з компанією, проти якої велося розслідування Генпрокуратури?

Одним із важливих питань, які порушували критики тендеру – сумнівний виконавець. Докладно "Інформатор" про цю компанію та її власників вже писав у попередній публікації на тему.

Ми, звичайно, поцікавилися, чи замовники враховували, що виконавець робіт у минулих роках ставав об'єктом розслідування Генпрокуратури. (До речі, тоді йшлося також про виконання робіт для медустанови – Київського пологового будинку №3).

Умови проведення тендеру вимагають, щоб щодо виконавця не було кримінальних справ, і головлікар, як ми і очікували, нагадав, що судових рішень щодо виконавця тоді не було. Тобто правила тендеру порушено не було. Про те, чому саме ця компанія стала виконавцем - головлікар порадив питати безпосередньо у Prozorro, адже шпиталь не обирав виконавця особисто.

Інше питання, що цікавило нас, набагато важливіше. Держаудитслужба в ході тендеру зажадала роз'яснень — чи було укладено договір про закупівлю з “Абсолют-плюс”, і якщо був — чому не був опублікований.

На це головний лікар відповів, що цей запит з'явився 5 жовтня увечері, і на момент розмови (6 жовтня вранці) надати роз'яснення аудиторам ще не встигли. Там кажуть, що договір існує, і його згодом буде оприлюднено.

Власне, поява цього документа та розкриття його деталей зможе розставити багато точок у цій темі. Або ж, ці точки виявляться комами. Ми всі будемо дуже раді, якщо військові отримуватимуть лікування в гідних умовах без плісняви на стінах та в теплих палатах. Але в цьому ж контексті вкрай важливо, щоб з грошей, призначених військовим, не було вкрадено жодної копійки. Тож ми ретельно слідкуватимемо за цією темою й надалі.

Детальніше про скандал навколо ремонту фасаду госпіталю читайте за посиланням.

Раніше повідомлялося, що У Києві біля Олександрівської лікарні на небезпечному схилі планують побудувати хмарочос. Забудовник почав вирубувати на території лікарні дерева, які заважали проїзду будівельної техніки.

А тим часом мер Віталій Кличко виправдовує компанію, яка займається ремонтом Дегтярівського мосту в Києві, що обвалився наприкінці вересня. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.