Ставки зростають: знищення ХАМАСу загрожує Ірану втратою регіонального впливу

Візит президента Ібрагіма Раїсі до москви є спробою Ірану заручитися додатковою підтримкою та скоординувати дії зі своїми союзниками, оскільки ситуація на Близькому Сході може розвиватися непередбачувано. Відновлення бойових дій Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) проти ХАМАСу ставить під питання подальше існування терористичної організації, це вимагає більш рішучих дій від Тегерану та потенційно може стати причиною кровопролитної регіональної війни. Водночас Ізраїль зацікавлений скористатися підтримкою США, щоб раз і назавжди усунути загрозу від свого найбільшого ворога — режиму Ісламської революції, знищивши його проксі сили, ядерну програму, а якщо пощастить, то й сам режим.

Антизахідна змова

Президент Ірану Ібрагім Раїсі терміново летить на зустріч із вождем росіян володимиром путіним. Вони мають потиснути один одному руки в москві в четвер, 7 грудня. Як повідомляє іранська державна агенція Tasnim, візит має бути одноденним, а основними темами для обговорення стане «розширення економічних відносин між Іраном і росією, регіональні та міжнародні проблеми, а також останні події в Палестині та Газі».

Тегеран хоче скоординувати дії проти Заходу з іншими «персоналістськими режимами», адже ситуація набирає обертів. Путін не єдиний, з ким йдуть перемовини. У понеділок, 4 грудня, до Ірану завітав президент Куби Мігель Діас-Канелем. Аятола Алі Хаменеї закликав його створити глобальну коаліцію проти «нахабства США та Заходу». Його заяву можна вважати першим офіційно озвученим визнанням змови авторитарних урядів — «Осі зла 2.0».

«Численні політичні та економічні можливості Ірану та Куби повинні бути використані для формування альянсу та коаліції між країнами, які мають однакову позицію проти диктаторської поведінки США та західних країн», — сказав Хаменеї.

«Персоналістські» режими давно співпрацюють між собою і завдяки цьому можуть протистояти Заходу. Навряд історики майбутнього знайдуть якийсь пакт, який підписали диктатори сучасності, але вони чудово ладнають між собою. Зараз допомога потрібна Ірану й можна не сумніватися, що путін виручить союзників, як зможе. Про зброю не йдеться, зате дипломатія та пропаганда кремля точно запрацюють на режим Хаменеї, щоб забезпечити потрібну громадську думку: Тегеран зацікавлений зберігати свої проксі та ситуацію в регіоні в тому стані, який є зараз.

Наближається кульмінація

Раїсі та путін мають що обговорити, адже, схоже, основна фаза війни між Ізраїлем та ХАМАСом добігає кінця і незабаром бої матимуть характер поодиноких обмежених операцій. Єрусалим заявляє, що має намір цілковито знищити терористичне утворення. Щоби полегшити собі завдання ЦАХАЛ планує затопити тунелі Гази морською водою, чим, ймовірно, позбавить ХАМАС основної переваги. Ізраїльська влада вже пообіцяла, що продовжить знищувати очільників терористів, причому попереджає, що готова порушувати міжнародне законодавство й робитиме це, навіть, за кордоном, до прикладу, у Лівані чи Туреччині, куди, напевно, багато хто втече після закінчення бойових дій.

У Тегерані занепокоєні, адже хотіли б зберегти залишки палестинських бойовиків. Крім того, вони остерігаються, що знищивши ХАМАС, Ізраїль може взятися за інші проксі-сили Ірану — угрупування «осі стримування», які є основою геополітичного впливу іранського режиму. Лідери ліванської «Хезболли» раніше заявляли, що включаться у війну, якщо справи палестинських бойовиків йтимуть геть кепсько — цей час наближається. Бойовики угруповання і так періодично атакують ЦАХАЛ, одна з таких акцій може спровокувати початок операції у відповідь.

Не виключено, що події наберуть обороту й об’єктом удару стане сам Іран, адже Ізраїль та США, які накопичили сили в регіоні, не раз заявляли, що мають намір завадити його ядерній програмі. Навряд йдеться про наземне вторгнення, але затримати процес ядерного озброєння можна, знищивши виробничі потужності з повітря. Крім того, удар може бути націлений на сам режим Хаменеї, який і так розхитаний недавніми повстаннями: «кинджальні» атаки на ключових лідерів Ірану та Корпус вартових Ісламської революції сукупно зі знищенням символів режиму, як то в’язниці Евін, місця утримання для політичних в’язнів, можуть розбудити протестний рух.

Тегеран у незручному становищі: він має якось довести, що готовий захищати свої проксі, інакше ризикує втратити вплив, але йдеться про зіткнення регулярної армії із силами Ізраїлю та США. Уся попередня стратегія гібридної війни аятол проти Заходу ґрунтувалася на «партизанщині»: поступовому виснаженні сил супротивника в не інтенсивних, але нав’язливих атаках на бази та персонал. Варто визнати, в Іраку та Афганістані такі дії були доволі успішно застосовані й американці змушені були вивести війська.

Погрожують та торгуються

Міністр закордонних справ Ірану Хусейн Амірабдоллахя заявив, що подальші дії Ізраїлю проти ХАМАСу призведуть до «розширення війни». За його словами, регіон увійде в нову фазу конфлікту «через сили опору», адже «вбивство дітей і жінок має припинитися, поки не пізно». Проксі-сили Ірану посилили свої напади на ізраїльські та американські війська в Сирії та Іраку, як тільки припинилося перемир’я.

Водночас Іран натякає, що може включитися до війни безпосередньо. У неділю, 3 грудня, перебуваючи на зустрічі зі своїм візаві в Багдаді, начальник Генерального штабу збройних сил Ірану генерал-майор Мохаммад Багері заявив про готовність іранських збройних сил відповісти на будь-які загрози «територіальній цілісності та національному суверенітету Іраку». Він мав на увазі нещодавні авіаудари США по іракських ополченцях, які уряд Іраку розцінює як нехтування територіальною цілісністю країни.

У вівторок, 5 грудня, речник МЗС Ірану Насер Канаані заявив, що Тегеран «не залишать без відповіді» будь-які атаки на його інтереси та «дорадчі сили» в регіоні. Слова стали реакцією на новину про ліквідацію двох генералів Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) у Сирії внаслідок ізраїльської авіаційної атаки.

Водночас речник Іранського МЗС намагається зняти зі своєї країни відповідальність за агресію. Канаані вчергове повторив наратив Тегерану про те, що, «вісь опору» діє на власний розсуд і не виконує наказів від Ірану. Він також заперечив, що його країна постачає безпілотники єменським хуситам, аби ті атакували Ізраїль, зазначивши, що це «пропагандистські заяви, які прикривають злочини сіоністського утворення».

Канаані також запевнив, що його Тегеран рухається в бік дотримання ядерної угоди 2015 року, реанімувати яку намагався кабінет Байдена, і сподівається, що керівник Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі «порушить питання… з технічної точки зору, а не політичних підозр». А проте навряд Єрусалим та Вашингтон схильні довіряти цим заявам, тож можуть використати момент, щоб надовго підірвати вплив давнього регіонального супротивника.

Велика розкіш

Експерти звертають увагу на те, що загальна дестабілізація регіону, принаймні зараз, не на руку Білому дому. Адміністрація Байдена багато уваги приділяє питанням зниження ескалації, що видно, хоча б зі стратегії США щодо російсько-української війни. Як вважають, дипломатія Держсекретаря Ентоні Блінкена спонукала Єрусалим значно знизити натиск на Газу. Крім того, ще велике питання, чи на часі регіональна війна «всіх проти всіх» для Ізраїлю.

«Я не бачу, щоб Ізраїль зараз ініціював напад на Іран. Для Ізраїлю немає користі розширювати цей конфлікт і цю війну за межі того, що відбувається в Газі. Навпаки, Ізраїль хоче стримати війну в одному місці та в Газі», — сказав Яків Кац, колишній головний редактор Jerusalem Post.

Водночас не всі із цим згодні. Іран звинувачує Америку в тому, що на словах закликаючи Ізраїль до стриманості, Білий дім насправді підтримує Єрусалим. Така тактика, нібито, дає можливість Вашингтону відігравати роль посередники між арабськими союзниками та ізраїльтянами. Єрусалим може бути націлений на виведення Тегерана з гри, хоча б тому, що його причетність до нападу ХАМАСу очевидна аж до того, що в бюджеті Ірану є відкриті статті на підтримку бойовиків.

«Ізраїль нещодавно відчув, що очікування, яке дає можливість ворогу наблизитися або накопичити велику силу — це погана стратегія дій. Не можна допустити, щоб ядерна програма Ірану залишалася на поточному рівні. Він не здасться добровільно, так само як схожий на кобру ХАМАС, якого не можна приборкати», — сказав Девід Вурмсер, колишній старший радник Держдепартаменту.

Джерело Інформатора в ізраїльському Кнесеті, вважає, що для цього є також внутрішньополітичні причини: удар по ліванській «Хезболлі» і, навіть, війна з Іраном, може бути вигідна прем'єр-міністру Біньяміну Нетаньягу. В час зовнішньополітичних викликів нації збираються довкола лідерів, тож це може бути його шансом утриматися при владі. 

Хоч би як «нерішучий Байден» прагнув заморозити конфлікт, відкрита агресія Ірану проти Ізраїлю неминуче спровокує США до дій у відповідь. Своєю чергою, Тегеран буде змушений атакувати, якщо ланцюжок подій призведе до повномасштабної війни Ізраїлю з «Хезболлою».

Оскільки сусідні мусульманські країни не вдалося залучити до конфлікту, для Ірану найкращою стратегією було б «законсервувати» ситуацію на якомога довший час. Врятувати свої проксі та вплив можна не допускаючи подальшої ескалації, водночас зберігаючи в'ялу інтенсивність конфлікту. Крім того, так антиізраїльські, антиамериканські та антибайденівські настрої зростатимуть, а регіональні союзи США руйнуватимуться. Тож допомога путін буде не зайвою, російські пропагандисти можуть суттєво допомогти Ірану.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Трейдери завчасно дізнались про напад ХАМАС на Ізраїль: вони заробили на цьому сотні мільйонів доларів
• "Завдамо удару по будь-якій загрозі": Ізраїль розширив свою військову операцію на всю територію Гази
• Армія Ізраїлю зруйнувала півтисячі шахт і сотні кілометрів тунелів, в яких ховалися бойовики ХАМАС