Скільки насправді коштує зняти серіал в Україні під час війни
Компанії Віталія Сіренка отримали найбільше коштів за держконкурсом 2023 року - 65,1 млн грн
Виробництво одного епізоду українського серіалу обходиться продакшн-компаніям у середньому 2-2,5 млн грн, якщо орієнтуватися на дані державних контрактів останніх років. Повномасштабна війна скоротила бюджети телеканалів і змусила виробників шукати гроші на стороні - від копродакшну з платформами до продакт-плейсменту. Про це з посиланням на відкриті дані закупівель та українські медіа пише Dilo. Класична модель, коли продакшн заробляв одразу після здачі проєкту, у галузі більше не працює. Тепер частину винагороди компанії готові отримувати лише через роки після виходу серіалу на екрани.
За даними видання Dilo, орієнтир для комерційного телевиробництва озвучили на СТБ: на праймовий контент канал може виділити приблизно $30 тис. за годину серіалу. Для амбітних проєктів - історичних драм чи стрічок із претензією стати знаковими для ринку - цих грошей уже недостатньо, тому виробники залучають кошти з кількох джерел одночасно: телеканалів, ОТТ-платформ, самих продакшнів і продакт-плейсменту.
Показовим прикладом такого змішаного фінансування видання називає костюмований серіал "Кава з кардамоном 2. Сила землі", у виробництво якого крім коштів СТБ вклалися партнери, держава та цифрові платформи.
Скільки держава заплатила за конкретні серіали
Публічні дані про державні замовлення дають змогу порахувати, у що обходяться окремі українські проєкти. За чотирисерійну мелодраму "Потяг" держава заплатила 8,5 млн грн, за восьмисерійний проєкт "Вглиб кролячої нори" - 16,9 млн грн, а за чотирисерійний "Санаторій "Незабудка"" передбачили майже 10 млн грн. Якщо розділити загальну вартість цих проєктів на кількість епізодів, виходить орієнтовно 2-2,5 млн грн за серію - хоча це усереднений показник, який не враховує різниці в тривалості епізодів, кількості локацій чи акторському складі.
За короткометражний фільм "Солдатик" заплатили 3,1 млн грн, а на 24-серійний проєкт "Прикордонники" у 2024 році уклали договір державної підтримки на 9,03 млн грн, повідомляє телеканал НТН, на який посилається видання. Серед проєктів, фінансування яких оприлюднило Державне агентство України з питань кіно у вересні-грудні 2024 року на суму 518,84 млн грн, також фігурував серіал "Кохання та полум'я" з вартістю угоди близько 11,87 млн грн.
Окремим джерелом фінансування серіального виробництва у 2023 році став державний конкурс через ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України". За даними розслідування Dozorro, Мінкультури передбачило 448,1 млн грн на виробництво 53 фільмів і серіалів, але договори уклали лише на 37 проєктів загальною вартістю 308,2 млн грн - частина переможців відмовилася від контрактів або розірвала їх, зокрема через мобілізацію ключових працівників. За даними Держказначейства, протягом 2023 року за виробництво контенту фактично виплатили 295,9 млн грн.
Найбільші суми серед виконавців цього конкурсу отримали компанії "Енержи Фільм Продакшен" і "Фільмстрім", пов'язані з кінопродюсером Віталієм Сіренком - сумарно 65,1 млн грн, за даними Dozorro.
Чому продакшни змінюють модель заробітку
До повномасштабного вторгнення схема була простіша: продакшн брав бюджет, знімав серіал і одразу отримував свою винагороду. Війна цю модель розхитала, і тепер компанії шукають додаткові джерела доходу, а медіагрупи переписують умови співпраці з виробниками.
Одна з моделей, про яку говорять у галузі, передбачає, що контент знімають у межах чесного бюджету, аби не втрачати якість, але виробничу винагороду беруть мінімальну, а то й зовсім не беруть одразу. Натомість продакшн отримує частку від подальших заробітків проєкту - розподіл такого доходу зазвичай починається приблизно через три роки після виходу серіалу, тобто ставка робиться не на швидкий результат, а на довге життя продукту. Тому виробники продають права, працюють з онлайн-платформами, ведуть власні YouTube-канали і продають контент за кордон.
Раніше Інформатор повідомляв, що Держкіно виділило компанії Сергія Коляденка 23,9 мільйона гривень на зйомки фільму "Чому я вбив Бандеру" за результатами тендеру на Prozorro. Також ми писали, що журналісти-розслідувачі виявили, що 400 млн грн державного фінансування на серіали та кіно того року отримали компанії, наближені до вузького кола чиновників, або ті, хто раніше співпрацював з росією.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
