Рютте визнав - чимало країн НАТО витрачає недостатньо на підтримку України
Генсек Альянсу заявив про нерівномірний розподіл допомоги Києву серед союзників - під час зустрічі міністрів у Швеції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відкрито визнав: підтримка України всередині Альянсу розподіляється нерівномірно, і значна частина з 32 держав-членів робить замало. Це він заявив під час дводенної зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, що розпочалася 21 травня у шведському Гельсінгборзі. Раніше НАТО взяло на себе координацію військової допомоги Україні після того, як США за президента Дональда Трампа почали скорочувати власну участь. Заява Рютте лунає саме тоді, коли союзники готуються до липневого саміту в Анкарі, де підтримка України стане одним із ключових питань.
Рютте зробив заяву, відповідаючи на запитання журналістів про перспективи ініціативи, за якою кожна країна НАТО щороку спрямовувала б 0,25% свого ВВП на допомогу Україні. Про це повідомляє пресслежба НАТО.
Генсек виділив вузьке коло держав, що "перевищують свої можливості" у підтримці Києва. Серед них - Швеція, Канада, Німеччина, Нідерланди, Данія, Норвегія та країни Північної Європи і Балтії. Водночас більшість союзників вносить менший внесок, ніж могла б.
"Якщо ми всі говоримо, що Україна має залишатися сильною у цій боротьбі та наближати мир, тоді всі мають робити свій внесок", - наголосив Рютте.
Рютте визнав, що ініціатива 0,25% ВВП навряд чи отримає одностайну підтримку в НАТО. Проте, за його словами, вона вже спричинила дискусію серед союзників - а це само собою є результатом. Генсек також попередив: союзники не повинні піддаватися російським наративам і мають продовжувати максимально допомагати Україні, зосередившись на посиленні її обороноздатності.
Ідея про виділення 0,25% ВВП на оборонну підтримку України раніше вже звучала з боку президента Володимира Зеленського. Про це він вперше заговорив у червні 2025 року.
Що обговорили міністри НАТО у Гельсінгборзі
Зустріч у шведському Гельсінгборзі триватиме два дні - 21 і 22 травня. Головна мета переговорів - підготовка до саміту Альянсу на початку липня в Анкарі. Міністри закордонних справ мають узгодити спільні підходи до питань фінансування безпеки та подальшої підтримки України.
Одним із центральних питань залишається саме механізм 0,25% ВВП, запропонований Рютте. Ініціатива передбачає щорічні внески від кожної держави-члена і, якщо б її підтримали всі 32 країни, могла б майже втричі збільшити сукупний обсяг допомоги Україні. Проте частина союзників - зокрема Франція та Велика Британія - вже висловили скепсис щодо такого формату.
Рютте наполягає: відмовлятися від підтримки України зараз - означає поступатися російським наративам про те, що Захід нібито втомився від війни. Генсек закликав союзників не дозволяти Москві впливати на їхні рішення щодо допомоги Києву.
Нерівний внесок і спроби змінити правила гри
Питання нерівномірного розподілу допомоги Україні в межах НАТО виникло не вперше. Ідею фінансового орієнтиру, як відомо з матеріалів про новий механізм підтримки України, вперше озвучили на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня. Тоді ідея 0,25% ВВП пролунала всередині Альянсу і одразу викликала суперечки. Частина країн побачила у ній спосіб зафіксувати нерівність між сильними і слабкими донорами.
Водночас колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен запропонував створити "Демократичну сімку". Це може бути новий глобальний альянс, який за планом має замінити США в ролі гаранта міжнародного порядку. Засновниками D7 мають стати Євросоюз, Австралія, Канада, Японія, Нова Зеландія, Південна Корея та Велика Британія.
За ексгенсека Альянсу, сукупний ВВП семи учасників D7 сягає близько $36 трлн - 30% світового. Цього достатньо, щоб чинити реальний економічний і безпековий тиск навіть на глобальних гегемонів - Росію та Китай.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
