«Нічка» — про внутрішню силу чекати й не здаватися. Бо коли кожен день без коханої людини стає випробуванням, ти починаєш цінувати навіть сни, адже лише там ви знову разом.
Ситуація залишається складною
Російські війська зосереджені на захопленні Сєвєродонецька та загалом діях на Донбасі. Водночас на півдні окупанти відчувають тиск з боку ЗСУ, які йдуть у контрнаступ.
Короткий аналіз від американського Інституту вивчення війни — у матеріалі Інформатора.
"Херсон є критичною територією, бо це єдина область України, в якій російські сили утримують позиції на західному березі Дніпра. Якщо Росія зможе зберегти сильний плацдарм у Херсоні, коли бойові дії припиняться, вона матиме дуже сильну позицію, з якої можна буде розпочати вторгнення у майбутньому. З іншого боку, якщо Україна поверне Херсон, Україна буде в набагато сильнішій позиції, щоб захистити себе від майбутнього нападу Росії.
Цей стратегічний розрахунок, в принципі, повинен призвести до того, що Росія виділить достатню бойову міць для утримання Херсона. Але президент Росії Володимир Путін натомість вирішив зосередити всі сили та ресурси, які можна зібрати, у відчайдушній та кривавій спробі захопити райони східної України. Успішні українські контрнаступи в Херсоні, що продовжуються, свідчать про те, що українське командування усвідомлює ці реалії і користується вразливими місцями, створеними рішеннями Путіна", — пояснюють аналітики.
Експерти зазначають, що українські військові у Сєвєродонецьку, мабуть, не борються до кінця, а відходять. Це фактор, який дозволив російським окупантам відносно швидко просунутися до міста після початку повномасштабного штурму. Проте — вважають експерти — це рішення стратегічно обґрунтоване, хоч і болісне.
"Україна повинна заощаджувати свої обмеженіші ресурси і зосередитися на поверненні критично важливої території, а не на захист території, контроль над якою не визначатиме результат війни або умови для відновлення війни".
ЗСУ змусили російських окупантів відійти майже за межі досяжності артилерії Харкова та зупинили наступ росіян з Ізюму.
На думку аналітиків, обидва ці досягнення є важливішими досягненнями, ніж оборона Сєвєродонецька.
"Російські сили, ймовірно, намагаються використати резерви білоруської техніки, щоб компенсувати великі матеріальні втрати в Україні. 31 травня Генштаб України повідомив, що білоруські сили перекидають танки та БМП зі складів у Білорусі до Росії для поповнення бойових втрат".

31 травня російські війська зробили невеликі, але безуспішні атаки на Слов'янськ, намагалися атакувати Довгеньке за 20 км на південь від Ізюма, також безуспішно. Російські сили додатково обстріляли українські позиції на південний захід і південний схід від Ізюма і завдали ударів по Довгенькому, Вірнопіллю, Гусарівці та Великій Комишувасі з метою підготовки до відновлення наступу.
31 травня російські війська також продовжували наступ на схід від Бахмута. Український генеральний штаб заявив, що російські війська ведуть бої у Золотому, Комишувасі, Нирковому, Берестові, Покровському та Доломітному, у всіх населених пунктах уздовж східної дуги Бахмута.