Росія залишилася без аналога Starlink - супутники Рассвет почали падати з орбіти
Четверта партія апаратів проєкту "Рассвет" не досягла робочої орбіти й стрімко втрачає висоту.
Російський проєкт "Рассвет", який Кремль позиціонує як власний аналог Starlink, зазнає нової технічної невдачі: четверта партія супутників, запущена 19 липня, за два місяці опустилася з орбіти нижче 400 кілометрів замість запланованих 550. Жоден апарат цього запуску не досягнув заданої висоти, а за прогнозоми, супутники можуть повністю згоріти в термосфері або впасти в океан упродовж 2026-2027 років.
Про це у колонці для OBOZ.UA написав оглядач. За його словами, паралельно з технічними проблемами росіяни отримали удар по наземній інфраструктурі проєкту. Автор матеріалу нагадує, що у ніч на 15 серпня 2026 року Сили оборони України завдали удару крилатими ракетами FP-5 "Фламінго" по ракетно-космічному центру "Прогрес" у Самарі - єдиному заводі, що серійно збирає ракети-носії "Союз-2.1б" для запусків "Рассвет".
"При прямому ушкодженні ракетою з бойовою частиною в 1150 кг можна говорити про те, що функціональність цих корпусів може бути втрачена на рік, або й на роки", - зазначив оглядач.
Автор простежив хронологію всіх чотирьох запусків програми "Бюро-1440". Перші дві експериментальні групи по три апарати стартували 27 червня 2023 року та 17 травня 2024 року і досі працюють - одна на висоті близько 550 км, друга на 800 км. Третя група з 16 супутників вийшла на орбіту 23 березня 2026 року з космодрому Плесецьк: один апарат втрачено, ще три поступово знижуються і зараз тримаються на позначці приблизно 500 км.
Чому четвертий запуск викликав найбільше занепокоєння
Саме четверта група, запущена 19 липня 2026 року ракетою-носієм "Союз-2.1б", спричинила найбільший резонанс в українському інформаційному просторі - у ній побачили ознаки того, що Росія нарешті отримує власний Starlink. Проте, як зазначає автор, ці побоювання не врахували двох ключових нюансів: жоден із 16 апаратів не піднявся до потрібної висоти, а сам завод, що виробляє ракети-носії для таких запусків, постраждав від удару.
Оглядач наголошує, що "Рассвет" залишається амбітним і потенційно небезпечним проєктом, який за інших умов міг би стати серйозною загрозою вже найближчим часом. Однак санкції, дефіцит технологічної бази та обмежені можливості наукової галузі Росії суттєво стримують темпи його реалізації.
Що заважає Росії наростити угруповання супутників
Проблема не лише в технічних збоях на орбіті, а й у виробничих потужностях на землі. Для розгортання повноцінного угруповання Росії потрібні щонайменше 18 пусків ракети "Союз-2.1б" на рік, тоді як реально країна здійснює лише шість-вісім таких запусків. Це означає, що навіть без ударів по виробничій інфраструктурі темпи нарощування групи супутників лишаються критично низькими порівняно із заявленими планами компанії "Бюро-1440" вивести на орбіту понад 250 апаратів до 2027 року.
Ситуація ускладнюється тим, що кожен наступний запуск залежить від збереження виробничих потужностей у Самарі, які вже отримали удар. Це ставить під сумнів не лише терміни, а й саму можливість швидко компенсувати втрати серед супутників, які вже не досягли робочої орбіти чи почали сходити з неї.
Раніше Інформатор повідомляв, що частина супутників другого запуску "Рассвет" не змогла вийти на цільову висоту 800 кілометрів, а два апарати вже почали падати в атмосферу через тертя залишкових шарів атмосфери. Також ми писали, що експерт з питань космічної діяльності Андрій Колесник вважає, що система поки лише проходить випробування на орбіті і не готова до масового бойового застосування, оскільки орієнтиром бойової готовності стане момент щомісячних запусків по 16 апаратів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
