Росіяни повністю провалили місію аналогу Starlink - супутники Рассвєт-3 не змогли вийти на цільову орбіту
Частина апаратів впала нижче 300 км, інші не піднялися вище 360 км над Землею
Російська супутникова програма "Рассвєт", яку Кремль просуває як аналог Starlink, зазнала серйозної невдачі: частина апаратів другого запуску не змогла вийти на цільову висоту 800 кілометрів, а два з них уже падають в атмосферу. За даними стеження, жоден супутник липневого запуску поки не піднявся вище 360 кілометрів, тоді як окремі опустилися нижче 300 і 400 кілометрів.
Про технічні проблеми з новою групою супутників повідомляє видання Numerama з посиланням на дані орбітального стеження. Проєкт під назвою "Рассвєт" анонсували ще у 2023 році, а розробляє його компанія "Бюро 1440". Значення проєкт набув у 2026 році, коли Росія опинилася відрізаною від мережі Starlink через війну проти України.
Із федерального бюджету на "Рассвєт" виділили 102,8 мільярда рублів, а компанія "Бюро 1440" планує почати комерційну експлуатацію у 2027 році з понад 250 супутниками, а до 2035 року довести угруповання до понад 900 апаратів. Але поточні темпи запусків - лише два за весь час - і вже численні втрати роблять ці терміни малореалістичними.
Ситуацію ускладнює й проблема на землі. У ніч на 15 серпня 2026 року Україна завдала удару крилатими ракетами "Фламінго" по космічному центру "Прогрес" у Самарі - єдиному російському заводі, що серійно збирає ракети-носії "Союз-2.1б", якими досі виводили супутники "Рассвєт" на орбіту. За даними видання United24 Media, для розгортання запланованого угруповання потрібно щонайменше 18 пусків "Союз-2.1б", тоді як Росія здійснює лише шість-вісім таких пусків на рік.
Із 16 супутників першого запуску справи йдуть трохи краще, хоча один із них також упав ще у червні. А от друга партія з 16 апаратів, запущена в липні, має серйозні проблеми: дев'ять із них уже здійснювали маневри, аби набрати висоту, тоді як інші, схоже, припинили підйом і рухаються до атмосфери. Чим нижче летить супутник, тим сильніше він відчуває тертя залишкових шарів атмосфери - щоб не впасти, апарат витрачає більше палива, що скорочує термін його служби.
Чому Україна все одно сприймає загрозу серйозно
Попри технічні провали, українські військові не применшують небезпеку від розгортання угруповання. Видання Kyiv Post зазначає, що навіть невелика кількість супутників "Рассвєт" - порівняно з майже 10 тисячами апаратів Starlink - здатна пролітати над територією України до чотирьох разів на добу, підтримуючи зв'язок між собою, що дало б Москві відчутну перевагу у веденні війни.
Водночас загрозу варто оцінювати тверезо: маючи лише 32 супутники на орбіті, частина з яких навіть не досягла потрібної висоти, "Рассвєт" залишається далеким від реально працездатного сервісу. Радник з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій Бескрестнов вважає, що для повноцінної роботи мережі знадобиться від 200 до 250 апаратів.
Раніше Інформатор повідомляв, що Бескрестнов попереджав про загрозу від "Рассвєт" для керування ворожими дронами і закликав спрямувати всі сили на створення засобів радіоелектронної боротьби проти цієї системи, назвавши це завдання пріоритетним. Також ми писали, що Україна звернулася до Міжнародної спілки електрозв'язку ООН з проханням виключити територію країни із заявлених зон обслуговування "Рассвєт", а міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Москва прагне використовувати супутники для воєнних цілей.
Слідкуйте за нами у Telegram
