Росія почала випускати аеростати для захисту НПЗ від українських дронів - як допоможе ця технологія часів Першої світової
Окупанти взяли на озброєння технологію аеростатних загороджень для захисту нафтозаводів, яку почали застосовувати під час Першої світової війни, приблизно з 1915 року
У Росії почали випускати перші аеростати для захисту нафтопереробних заводів від українських безпілотників. Тим часом Україна вже вивела з ладу понад половину нафтопереробних потужностей Росії, і окупанти шукають нові способи врятувати залишки галузі. Аеростатну технологію, якій уже понад століття, росіяни відкрито називають запозиченою з часів Першої світової війни.
Йдеться про конструкцію з повітряних куль, між якими натягнуті троси зі спеціальними кевларовими шнурами. За задумом розробників, така система має утворювати над об'єктом сітку пасток, що має заплутувати або знищити безпілотники ще на підльоті до цілі.
Технологію пояснюють самі росіяни. Керівник московського відділення комісії з повітроплавання Російського географічного товариства Сергій Бендін бере до приміру декілька аеростатів, між якими натягнуто трос, а знизу від нього звисають спеціальні кевларові шнури, які, власне кажучи, і становлять захист. Під час Першої світової війни такий захист називався "фартуками".
За словами Бендіна, подібні загородження зі сітками та тросами в минулому також застосовували у 1941 році для оборони міст від німецьких бомбардувальників. Кошти на розробку системи освоїло російське науково-виробниче підприємство "Спец-радіо". Як приклад для розрахунків виробники взяли московський НПЗ у Капотні, і, за їхніми підрахунками, на один такий завод знадобиться щонайменше 10 аеростатів з вертикальними тросами, розтягнутими на відстані одного метра один від одного.
Чи зможуть аеростати дійсно захистити НПЗ Росії
Тото схема захисту об'єктів приблизно така:
- Великі прив’язані аеростати підіймали на висоту від кількох сотень метрів до понад кілометра.
- До них кріпили сталеві троси. Літак, який летів крізь таке загородження, міг зачепити трос і пошкодити крило або конструкцію.
- Аеростати змушували пілотів підніматися вище або змінювати маршрут, що ускладнювало бомбардування.
- Їх часто поєднували із зенітною артилерією та кулеметами, тому літак, який намагався обійти загородження, міг потрапити під вогонь.
- Особливо важливими вони стали для захисту міст і промислових об'єктів від німецьких дирижаблів та літаків.
Важливий нюанс: аеростати самі по собі не були "небесною стіною". Їхня головна функція - створити небезпечну перешкоду й змусити противника змінити висоту/курс, після чого його було легше уразити іншими засобами. До речі, масове застосування аеростатів загородження особливо розвинулося вже у Другій світовій війні - тоді їхні мережі над Лондоном та іншими містами стали значно масштабнішими.
Втім, аеростати навряд чи зможуть стати повноцінним захистом НПЗ від сучасних ударних дронів. Сучасні БпЛА можуть летіти на дуже малих висотах, змінювати маршрут, обходити перешкоди, а під час масованої атаки навіть значна кількість аеростатів не перекриє весь повітряний простір над великим промисловим об’єктом.
Водночас як додатковий пасивний елемент оборони вони потенційно можуть мати сенс: троси змушують дрони змінювати висоту або курс, після чого їх легше виявити й уразити іншими засобами. Тобто для НПЗ це радше один із шарів багаторівневої системи - разом із радарами, оптикою, РЕБ, дронами-перехоплювачами та вогневими засобами, - а не самостійний "купол" від БпЛА.
Чому Росія хапається за застарілі технології
Ідея повернутися до аеростатної оборони зʼявилася на тлі того, що класичні засоби протиповітряної оборони РФ не справляються з масованими атаками українських дронів на нафтопереробну інфраструктуру. Удари по НПЗ тривають із весни і вже призвели до дефіциту пального, зростання цін на заправках та черг у багатьох регіонах Росії.
Показово, що спроба захистити заводи саморобними загородженнями зʼявляється саме тоді, коли Вашингтон публічно тисне на Київ, аби той зменшив інтенсивність таких ударів через вплив на світовий ринок дизельного пального. Фактично росіяни намагаються будувати оборону над обʼєктами, удари по яких одночасно є предметом дипломатичного торгу між Україною та США.
Раніше Інформатор повідомляв, що президент США Дональд Трамп заявив про домовленість із Зеленським про уповільнення ударів по російських НПЗ, пояснивши це зростанням цін на дизельне пальне у світі. За словами Трампа, саме атаки на нафтопереробні потужності Росії створюють глобальну проблему з паливом.
Також ми писали, що московський нафтопереробний завод у Капотні повністю зупинив переробку нафти після масованої атаки безпілотників у ніч на 20 вересня, коли удар пошкодив один з обʼєктів підприємства і спричинив пожежу. Крім того, Інформатор писав, що під час однієї з атак на цей же завод у Капотні застосували не лише дрони, а й українські крилаті ракети-дрони "Барс" - нове далекобійне озброєння українського приватного виробника.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
