Росія планує мобілізувати ще 100 тисяч солдатів та розширити війну через північ України - Сили оборони посилюють Чернігівсько-Київський напрямок
Президент провів засідання Ставки - розглядали п'ять варіантів розширення агресії РФ через північ України та заходи у відповідь
Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача: на порядку денному - детальний аналіз розвідувальних даних про плани Росії розширити агресію через північ країни. Путін уже оголошував про створення "зони безпеки" вздовж кордонів Харківської, Сумської та Чернігівської областей, тож загроза охоплює одразу кілька прикордонних регіонів. На Ставці опрацювали п'ять можливих варіантів і затвердили відповідні заходи для кожного з них. Україна готується збільшити угруповання на північному напрямку.
Детальну інформацію про підсумки наради оприлюднив у своєму Telegram-каналі Офіс Президента України. Розвідки проаналізували кожен варіант дій ворога, як повідомив Офіс Президента у своєму каналі, і готують відповіді на кожен з них. Сили на Чернігівсько-Київському напрямку будуть збільшені. Зеленський також доручив Міністерству закордонних справ підготувати додаткові заходи дипломатичного впливу щодо Білорусі - вона може стати плацдармом для розширення війни. Окремі непублічні завдання отримали й українські розвідувальні служби.
Ставка також зафіксувала інформацію про підготовку в Росії нових мобілізаційних кроків - додаткові 100 тисяч осіб. Проте Зеленський наголосив: потенціалу для такої прихованої мобілізації у Росії наразі немає. Натомість Київ очікує на "політичні рішення іншого формату" - подібні до нещодавнього рішення щодо Придністровського регіону Молдови. Щодо дій у відповідь - Україна готує розширення географії далекобійних санкцій і посилення тиску на Росію для зменшення агресії.
Затверджено відповіді на п'ять варіантів агресії з півночі
Ключове завдання, яке поставив президент, - зробити так, щоб жоден з п'яти варіантів розширення війни через північ України не спрацював. Для цього передбачено три паралельні напрямки: нарощування сил безпосередньо на лінії загрози, дипломатичний тиск на Білорусь та розвідувальна протидія. Це свідчить про те, що Київ розглядає загрозу як реальну, а не лише інформаційну.
Окремий акцент зроблено на далекобійних санкціях - інструменті, який, за оцінкою президента, вже довів свою ефективність. Розширення географії таких санкцій має збільшити тиск на Росію і примусити її знизити інтенсивність агресії. Білорусь у цьому контексті залишається окремим об'єктом уваги: саме через її територію Росія намагалася наступати на Київ у лютому 2022 року.
Ситуація на Чернігівщині та білоруський вектор
У Збройних Силах України ще наприкінці 2025 року заявляли, що Росія не сформувала ударних угруповань поблизу Чернігівської області, а ймовірність наступу в короткостроковій перспективі оцінювалась як мала. Водночас зберігається небезпека використання диверсійно-розвідувальних груп, а заяви про "наступ на Чернігів" військове керівництво розцінювало як складову інформаційно-психологічного тиску. Нинішнє скликання Ставки вказує на те, що розвідувальна картина з тих пір могла суттєво змінитися.
Про можливість повторного вторгнення з білоруської території на Чернігівщину та Сумщину раніше не виключав заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олексій Громов, а детальніше про оцінку цієї загрози з боку Білорусі йшлося в попередніх матеріалах Informator. Саме тому доручення МЗС щодо дипломатичного тиску на Мінськ є невід'ємною частиною відповіді Києва на північну небезпеку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
