Росія масово виводить системи ПВО з Арктики - стратегічні об'єкти залишилися без прикриття
Супутникові знімки показали, що близько 60% комплексів С-300 і С-400 зникли з арктичних позицій РФ - їх перекидають проти українських атак.
Росія масово знімає системи протиповітряної оборони з арктичних позицій, залишаючи без прикриття стратегічно важливі військові об'єкти на Крайній Півночі. Близько 60% комплексів С-300 і С-400 вивезені з місць дислокації, де перебували ще до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Системи перекидають ближче до об'єктів, які зазнають ударів українських дронів, - у тому числі до нафтопереробних заводів і районів Москви. Водночас ядерна інфраструктура Росії на Крайній Півночі втрачає захист, який формувався десятиліттями.
Супутникові знімки проаналізувало видання Barents Observer, а результати дослідження поширило Радіо Свобода. Близько 60% систем С-300 та С-400 вивезено з позицій, де вони перебували до початку вторгнення. У Сєвєродвінську - місті на Білому морі, де будують і ремонтують ядерні підводні човни - з позицій навколо міста зникло близько двох десятків пускових установок. Сєвмаш - єдиний в Росії завод, здатний будувати атомні субмарини, а сусідня "Звьоздочка" є найбільшим підприємством для їхнього ремонту та модернізації.
"Це свідчить про дедалі більшу невідповідність між цілями, які Росія мусить захищати, та наявними пусковими установками, перехоплювачами й навченим персоналом", - Катажина Зиск, професор Норвезького інституту оборонних досліджень.
Дослідниця наголошує, що зникнення систем ПВО з арктичних позицій не означає, що об'єкти залишилися повністю без захисту. Утім, це свідчить: Росія не очікує масштабного нападу на Крайній Північ і вважає, що може скоротити там прикриття без неприйнятного ризику.
Біля авіабази "Рогачово" на архіпелазі Нова Земля ракетна база, що існувала щонайменше з серпня 2015 року, до 6 липня втратила більшість засобів ПВО. Поки системи зникають із Крайньої Півночі, вони з'являються поруч із об'єктами, які вже потрапляли під удари українських дронів. Поблизу Саратовського нафтопереробного заводу на порожньому раніше полі зафіксовано нові пускові установки - цей НПЗ неодноразово атакували з початку 2025 року. Системи С-400 також з'явилися в міських парках Москви.
Війна в Україні змусила Кремль обирати між загрозами
За оцінками західних спецслужб, Росія компенсує знищені або пошкоджені системи ПВО переміщенням батарей з інших військових округів - адже покладатися лише на нове виробництво вже неможливо. Внаслідок цього підрозділи С-300 та С-400 передислоковують з районів, які вважались менш загрозливими, - зокрема з Арктики та районів великих військово-морських баз - для посилення ПВО на заході Росії та в окупованій Україні.
Військовий експерт Крістіан Отланд повідомив Barents Observer, що Росія витрачає запаси ракет-перехоплювачів швидше, ніж промисловість встигає їх поповнювати. Перекидання систем ПВО з відносно захищених регіонів - не унікальна ситуація для Сєвєродвінська. Ще наприкінці 2023 року розслідування Bellingcat встановило, що батареї С-400 переміщали з Калінінграда до Ростова-на-Дону та інших місць, ближчих до лінії фронту.
Щодо майбутнього, Катажина Зиск зазначає: поки незрозуміло, чи повернуться батареї ПВО на колишні позиції після завершення війни. Не виключено, що Кремль вибудує "більш розосереджену, багаторівневу модель" захисту. Нинішній конфлікт, на думку дослідниці, вже довів: стаціонарні об'єкти вкрай вразливі для безпілотників.
Росія перекидала ППО й на інших напрямках
Раніше Інформатор повідомляв, що Росія перекинула системи ПВО з Кримського мосту на інші об'єкти - таким чином стратегічна переправа фактично залишилася без прикриття, що підтвердили супутникові знімки та аналіз The Telegraph. Також ми писали, що Білорусь встановила російську ППО поблизу кордону з Україною - розміщення систем зафіксували ЗМІ у січні 2026 року, що свідчило про подальшу концентрацію ресурсів у пріоритетних для Москви напрямках.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
