Кіровська область РФ штрафує оборонні заводи за недобір охочих чергувати проти БПЛА.
Російська військова бюрократія б'є по власному оборонно-промисловому комплексу: у Кіровській області стратегічні заводи почали масово штрафувати за те, що серед працівників не набралося достатньо охочих чергувати проти безпілотників. Атаки безпілотників по глибокому тилу РФ давно перейшли в системну кампанію виснаження, і тепер регіональна влада намагається компенсувати брак захисту за рахунок примусу на підприємствах. Під удар перевіряючих органів потрапили великі заводи "Лепсе", "Сельмаш" і "Маяк". Керівництво підприємств намагається оскаржити штрафи в судах, але успіху досягає лише після виконання квот адміністративним тиском.
Історія почалася наприкінці 2025 року, коли влада Кіровської області на тлі регулярних нальотів БПЛА вирішила, що навіть глибокий тил потребує захисту, і зобов'язала оборонні заводи створити внутрішні цивільні загони протиповітряної оборони з власних працівників. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. Ініціатива швидко зіткнулася з реальністю: охочих добровільно чергувати на дахах замість роботи за верстатом практично не знайшлося.
На заводі "Лепсе" юристи в суді відкрито визнали, що агітація серед співробітників не дала результату, і штраф скасували лише після виконання плану з набору "резервістів" силовим шляхом. Адміністрація "Сельмашу" намагалася довести, що регіональний оперативний штаб не мав повноважень нав'язувати трудові квоти, однак суд лише незначно зменшив штраф - і то після звіту про добір потрібної кількості людей.
"Подібні фінансові санкції створюють серйозні ризики та можуть безпосередньо зірвати виконання державного оборонного замовлення", - заявило керівництво підприємства "Маяк".
Тим часом Федеральна податкова служба РФ обрала інший підхід і дозволила бізнесу списувати витрати на антидронові рушниці та системи радіоелектронної боротьби для зменшення податку на прибуток. Якщо вартість засобів захисту перевищує 100 тис. рублів, їх дозволено зараховувати на баланс як основні засоби й амортизувати протягом кількох років - тобто захист від повітряних загроз повністю перекладається на бюджети самих підприємств.
Ситуація навколо кіровських заводів наочно демонструє внутрішні проблеми російської державної машини: одне відомство карає підприємства за дефіцит "добровольців" для охорони периметра, а інше стимулює їх закуповувати бойову техніку замість модернізації виробництва. В українській розвідці наголошують, що спроби обкласти всю територію країни системами РЕБ або виставити цивільні патрулі навколо кожного цеху не здатні вирішити проблему безпеки, доки триває війна.
Єдиним реальним способом убезпечити промисловість і зберегти людські життя в українській розвідці називають негайне припинення війни проти України та виведення військ.
Раніше Інформатор повідомляв, що удари по російському тилу перейшли в системну кампанію виснаження: протягом червня атаки на нафтопереробні заводи, склади і логістичні об'єкти РФ набули регулярного й скоординованого характеру. Також ми писали, що після масштабного знищення систем протиповітряної оборони Росії відкрилося вікно можливостей для подальших ударів - від Севастополя до Оренбурга росіяни фіксували відключення світла та масштабні пожежі після нальотів.