У Херсоні бракує колаборантів для організації «референдуму»
Театралізоване дійство під назвою «референдум» окупанти планують провести у Херсоні вже у вересні. Рашисти хотіли «узаконити» псевдореспубліку ХНР ще наприкінці квітня, щоб продемонструвати суспільству картинку якихось своїх перемог на окупованих територіях та оголосити про нове політичне утворення. Показати бодай щось… Але все пішло не так, як планувалося, і дату референдума перенесли на… між 1 та 9 травня.
Однак і у ті символічні дати росіяни теж не змогли його організувати, і терміни знову змістилися. Натомість українці, які перебувають під окупацією, мають зовсім інші плани.
Інформатор розбирався, чи вдасться росії провести референдум на території Херсонщини та чому плани кремля постійно змінюються.
Прихильників утворити «союз» з росією і повернутися в лоно СРСР не додається. Жителі тимчасово окупованих територій усіляко противляться псевдореферендуму та не хочуть працювати під бойовиками. З перших днів у Херсоні проходили величезні проукраїнські мітинги, беззбройні українці виходили назустріч рашистським танкам, тримаючи в руках прапори України і плакати: «Херсон — це Україна», показуючи, що тут «руському міру» не раді. Тож більшість людей затамували подих в очікуванні, коли українська армія нарешті звільнить території від загарбників.
Загалом ситуацію на Херсонському напрямку можна назвати своєрідною гойдалкою: Збройні сили України поступово кілометр за кілометром просуваються вперед, наближаючись до окупованого Херсону.
У свою чергу рашисти намагаються утримати свої позиції та поспішають з «референдумом».
Однак положення склалося більш, ніж абсурдне, оскільки для референдума, власне, як і для виборів, визначені чіткі умови й процедура, ба більше, організовувати їх може винятково держава.
Та головне — проводити подібні волевиявлення народу не дозволяють правові підстави ні в українському законодавстві, ні в законодавстві країни-агресора, ні в міжнародних документах, оскільки в умовах режиму воєнного стану не дозволяється піднімати питання територіальної цілісності та суверенітету.
Окрім цього, ЦВК припинила повноваження територіальних комісій та закрила доступ до державного реєстру виборців ще на початку війни. Тож з юридичної точки зору це «дійство» також не матиме жодних ознак референдуму і вважатиметься фіктивним.
«В принципі для імітації референдума, для того, щоб зробити вигляд, що він відбувся, можна утворити якісь комісії, подати якісь результати, щоб зовні щось нагадувало всенародне опитування… Все одно, жодна з країн, крім рашистів, його не визнає», — заявив політолог Тарас Чорновіл.
Тим часом до окупованих районів Херсонської та Запорізької областей, на які націлилися рашисти, приїхав перший заступник глави адміністрації президента росії Сергій Кирієнко і провів нараду з місцевими колаборантами, яким поставив завдання підготувати до осені в Херсоні «довгоочікуваний референдум» про приєднання до російської федерації.
Що робити з окупованою територією, у кремлі немає централізованої, єдиної ідеї, оскільки невідомо, чи вдасться провести опитування так, щоб це не виглядало повною ганьбою. Адже, очевидно, що більшість населення проголосує «проти», а виглядати все має так, ніби люди проголосували «за».
Окрім цього, вони не можуть розглядати усю область у цілому, оскільки на правобережжі, окрім Херсона, майже всюди зберігається українська влада.
Саме правий берег росіяни розцінюють як військовий плацдарм, який їм вкрай необхідний, щоб спробувати захопити Миколаїв і Одесу. Однак реалізація цих ідей близька до нуля. Тому вони намагаються утримати до останнього те, що уже зайняли. Тож на лівому березі ставляють своїх гауляйтерів та намагаються повернути українські міста в радянський союз.
Але що робити з лівим берегом також не зрозуміло. Спочатку вони розглядали ці території як псевдореспубліку «ХНР». І уже почали вести активну підготовку до референдума: друкували бюлетені, бланки, брошури, плакати та буклети. Навіть списки виборців за 2019 рік викрали. Потім вирішили приєднати до Криму, і ось нарешті оголосили про приєднання до РФ. Це останнє їх рішення.
Дату проведення так званого референдума на окупованих територіях рашисти назначили на 11 вересня. Це буде «єдиний день голосування», коли, крім квазіреферендуму, відбудуться ще й фейкові вибори.
«Після того, як з’явилась відповідальна особа за легалізацію окупації в обличчі Кірієнка, почалась підготовка різних заходів для того, щоб далі просувати анексію. Рашисти зацікавлені в повному приєднанні півдня України до росії, і жодних особливих статусів щодо наших територій вони ухвалювати не будуть», - каже політолог Костянтин Батозький.
Підготовку до референдуму з легалізації анексії наших територій російські загарбники проводять наповну: перше, що вони зробили — це припинили називати Херсонську й Запорізьку області українськими і придумали їм свою назву — «юго-западниє тєріторіі» та повимикали станції українських операторів, змушуючи людей переходити на підконтрольний росіянам мобільний зв'язок та інтернет.
У містах почали налаштовувати роботу окупаційні «адміністрації», посилювати пропагандистські заходи, розповідаючи про те, як «влада України всіх покинула».
Натомість показують для пропагандистських ЗМІ, як українці чекали «руський мір» та як «радіють щасливому життю» у складі росії. На центральних площах міст окупанти влаштовують показові концерти. А щоб усе виглядало переконливіше — автобусами завозять сотні глядачів для масовки.
«Рашисти знімають постановочні сюжети, Тік-токи, у яких намагаються показати те, чого немає насправді. Для них головне, щоб по російському каналу пройшла картинка, що люди на Херсонщині не хочуть жити в Україні й масово виступають за приєднання до росії. Для підсилення ефекту масовості завезуть статистів, акторів, людей з Криму. Серед місцевого населення окупанти шукають тих, хто пішов би з ними на співпрацю. Наступним кроком вони будуть збирати місцевих вчителів, лікарів, проводити з ними численні круглі столи, переконувати їх у необхідності проведення референдума», - каже Батозький.
Та не переконаннями єдиними оперують рашисти. Розуміючи, що підтримки щодо окупації Херсонщини та Запоріжжя з боку цивільного населення немає, загарбники активно проводять акції залякування та шукають проукраїнських активістів. Найнезговірливіших долучитися до співпраці чекає кунсткамера та кімната тортур.
Однак планам загарбників провести референдум щоразу заважає людський спротив.
«Рашисти бачать настрій місцевого населення, яке абсолютно є антиросійським, і лише одиниці готові з ними співпрацювати. Тому набрати навіть достатню кількість колаборантів для виконання певних місцевих функцій у них проблеми. Окупанти бачили, що на святкування «дня расєї» вони змогли зібрати «для масовки» буквально кілька десятків виродків з місцевого населення. І якби був справжній референдум, то дуже ймовірно, що був би повний ігнор і явка населення була б відсотків», - каже Тарас Чорновіл.
І така ситуація у всій Херсонській області. Картинку про очікування «руського міра і освободітєлєй» не вдалося створити майже ніде. Щойно закінчилися рашистські «заходи» у Бериславі, через дві години на встановленому танку, біля якого проходив «мітинг» окупантів, з’явився напис: «Здохни, Путін!» і намальований український прапор.
Робота окупаційного режиму по проведенню «референдуму» зупиняється прямо на старті, оскільки в «псевдоадміністраціях» немає працівників, які б хотіли працювати на росіян. Для організації голосування потрібні комісії. Багато комісій. А невеличкої купки зрадників, яких за період окупації вдалося завербувати рашистам, явно недостатньо для цього складного процесу.
Без чиновників, які мають хоч якісь списки виборців, без агітаторів, які будуть розклеювати інформаційні листівки та розказувати, що «треба брати участь у голосуванні», без членів комісії, які фіксуватимуть «нестримне бажання херсонців опинитися у расєї» неможливо організувати хоча б якесь «подобіє» голосування.
Оскільки більшість мешканців області вороже ставляться до ідеї створення ХНР, навряд чи знайдеться така кількість охочих, які згодилися б бути задіяними, щоб отой «референдум» хоча б відбувся. Малоймовірно й те, що Кремль відірве від бойових дій тисячі військових, які б видавали бюлетені, рахували голоси та розказували про «вєлікую й могучую» і як усім добре заживеться в рф, оскільки вони насилу стримують під контролем ті українські території, що окупували.
Щоб хоч якось вирішити цю проблему, російські бойовики почали масово звозити в окуповані регіони чиновників з росії та обговорювати, який відсоток «підтримки Росії» їм треба намалювати за результатами «референдуму», щоб виглядало реалістично.
Та швидкого референдуму «по-кримськи» на тимчасово окупованих південних територіях України не буде. Воїни Збройних сил України уже наближаються до Херсону, завдаючи противнику втрат та відтісняючи його із зайнятих позицій.
«Ми розуміємо, що хоч і дуже повільно, але наші війська просуваються вбік Херсону. Тому вже досить скоро у росіян постане велика проблема не те, що провести референдум, а вивести свої війська звідти», - підсумовує Тарас Чорновіл.
Раніше Інформатор писав, росію вимагають визнати країною-спонсором тероризму. Навіщо це потрібно і чи справді якось допоможе?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.