Путін влаштував вибори не заради Держдуми – в ISW розкрили справжню мету
В Інституті вивчення війни пояснили, чому Кремль подає слабкий результат "Єдиної Росії" як доказ підтримки війни
Кремль використовує попередні результати виборів до Держдуми, що тривали з 18 по 20 вересня, як доказ широкої підтримки війни в Україні, хоча реальний відрив правлячої партії виявився доволі скромним. На тимчасово окупованих територіях голосування взагалі проходило під наглядом озброєних людей. У Інституті вивчення війни (ISW) наголошують, що справжня мета цієї кампанії - не парламентські крісла, а політичний мандат для Путіна на подальші непопулярні кроки. Аналітики вважають, що результат "Єдиної Росії" далеко не такий переконливий, як хотів показати Кремль.
Центральна виборча комісія Росії (ЦВК) 20 вересня повідомила про попередні результати підрахунку голосів. За даними Інституту вивчення війни, станом на 13,88 відсотка обрахованих бюлетенів "Єдина Росія" отримала 57,54 відсотка голосів, Комуністична партія (КПРФ) - 13,67 відсотка, а Ліберально-демократична партія (ЛДПР) - 9,27 відсотка. Голова ЦВК Елла Памфілова заявила, що повні попередні результати опублікують об 11:00 за місцевим часом 21 вересня, а остаточні дані - лише 25 вересня.
"Перемога "Єдиної Росії" далеко не така переконлива, якою партія хотіла б підтвердити свої заяви про об'єднання росіян навколо неї та Путіна, ймовірно, через необхідність визнати суспільне невдоволення наслідками війни Росії в Україні", - зазначили аналітики Інституту вивчення війни.
Для порівняння: на виборах до Думи 2021 року "Єдина Росія" отримала 49,82 відсотка голосів, КПРФ - 18,93 відсотка, а ЛДПР - 7,55 відсотка. Тож попередні результати 2026 року означають лише незначне зростання підтримки правлячої партії, а не переконливий тріумф, на який розраховував Кремль.
Кремлю потрібен мандат, а не депутатські крісла
Головна цінність цих виборів для Путіна - не склад нижньої палати парламенту, а можливість заявити про "всенародну підтримку" і на цій підставі ухвалювати рішення, які раніше були політично ризикованими. Йдеться насамперед про підвищення навантаження на бізнес заради фінансування війни та посилення прихованого набору до армії - без оголошення класичної мобілізації, яка могла б відлякати виборців і спровокувати протести.
Так само результати голосування дають Путіну підставу відмовитися від будь-яких територіальних поступок у переговорах, посилаючись на те, що народ висловив йому "повну довіру". При цьому Москва демонструвала готовність приховувати навіть масштабні проблеми всередині країни, аби не зіпсувати картину явки під час голосування.
Показовим є те, що 20 вересня, у ніч перед голосуванням, влада Московської області свідомо не увімкнула сирени повітряної тривоги під час масованої атаки українських дронів, попри пожежі на нафтопереробному заводі та складах. Про це детальніше писав Інформатор, і навіть пропутінські мілблогери висловлювали обурення таким мовчанням влади.
Раніше Інформатор повідомляв, що про вибори в РФ ходить чимало міфів - від очікувань миру до масової мобілізації мільйона людей, хоча найімовірніший сценарій набагато прозаїчніший: Путін після голосування відмовиться від поступок на переговорах і посилить приховану, а не відкриту мобілізацію.
Також ми писали, що політолог Олексій Копитько назвав триденне голосування фарсом, головна причина нелегітимності якого - врахування результатів на окупованих територіях України.
Слідкуйте за нами у Telegram
