Що буде зі стінами, якщо нанести не ту фарбу поверх старої
Ремонт у квартирі здається справою зрозумілою: купив фарбу, прокатав валиком - і готово. Але є один нюанс, який більшість господарів ігнорує й потім шкодує. Тип фарби на стінах визначає все: чи ляже новий шар рівно, чи почне облазити вже за кілька тижнів.
Перш ніж перефарбовувати стіни, потрібно з'ясувати, яка фарба нанесена раніше - олійна чи латексна. На це вказують і фахівці видання Southern Living: це не примха перфекціоністів, а практична необхідність. Неправильне поєднання типів фарби призводить до розтріскування, відшарування і повного провалу ремонту.
Якщо наносити новий шар фарби поверх старого, потрібно враховувати основу. Олійна й латексна фарба сохнуть з різною швидкістю. Коли поверх олійного покриття кладуть латексну фарбу, стара основа зволожується, але сохне повільніше. Це спричиняє проблеми: новий шар може не прилипнути й потекти, а згодом - потріскатися та відшаруватися раніше часу.

Олійна фарба має кілька переваг над латексною (водоемульсійною). Вона міцніша й стійкіша до зносу - витримує інтенсивне використання роками без відколювання й тріщин. Добре тримається на поверхні, тому її часто використовують для дерев'яних елементів, підвіконь і плінтусів. Також дає вищий рівень блиску - поверхня виглядає більш відполірованою.
Водночас олійна фарба сохне значно довше, складніша в прибиранні при розливі та шкідливіша для здоров'я. Сучасна латексна фарба вирішує всі ці проблеми: сохне швидше, дає менше випарів і не несе такого ризику для здоров'я.
Латексну фарбу переважно використовують у приміщеннях, а деякі регіони навіть забороняють олійну для внутрішніх робіт. Олійну частіше застосовують для зовнішніх поверхонь будівель через її довговічність. Крім того, вона традиційно вважається кращою для елементів з високим ступенем блиску - шаф, дверей і плінтусів.

Зробити це вдома нескладно - знадобиться лише ватний диск і спирт. Цей тест займає кілька хвилин і не залишає помітних слідів на стіні.
Спочатку потрібно вимити невелику ділянку стіни теплою водою з милом за допомогою губки або м'якої тканини, а потім витерти й дати висохнути. Після цього - намочити ватний диск у спирті й потерти ним чисте місце.
Якщо фарба залишається на ватному диску - це латексна фарба. Якщо диск залишився чистим і нічого не відійшло - перед вами олійне покриття.
Замість аптечного спирту підійде і рідина для зняття лаку з нігтів - вона також містить ацетон. Але перед використанням потрібно перевірити упаковку: якщо написано "без ацетону" - такий засіб не підійде для тесту.
Для точнішого результату краще перевірити кілька різних ділянок стіни. Це особливо важливо, якщо є підозра, що фарбу наносили в кілька шарів різного типу. Блискучі покриття складніше діагностувати, тому з ними потрібно бути терплячим.

Нанести латексну фарбу поверх олійної можна, але лише за умови правильної підготовки. Спочатку поверхню потрібно очистити від бруду та жиру. Потім - легко зашліфувати дрібнозернистим наждачним папером, щоб створити шорстку фактуру для кращого зчеплення. Після шліфування стерти пил. Далі - нанести якісну ґрунтовку для роботи з олійними покриттями. Тільки після повного висихання ґрунтовки можна фарбувати латексом.
Варто знати, що в більшості будинків, зведених до 1970-х років, усі поверхні фарбувалися олійною фарбою. Олійні фарби активно використовувалися аж до початку 2000-х, тому у старому житлі висока ймовірність зустріти саме їх. Це означає, що тест варто робити у будь-якому приміщенні зі невідомою історією ремонтів.
Простий тест зі спиртом і ватним диском - це кілька хвилин часу, які можуть заощадити дні роботи й гроші на повторний ремонт. Фахівці наголошують: визначити тип покриття на стіні - це перший крок будь-якого фарбування, і пропускати його не варто.