Банківська картка - це не товар для оренди, а фінансовий інструмент, за використання якого людина може нести відповідальність
Передати банківську картку іншій людині за кілька тисяч гривень, надати доступ до онлайн-банкінгу або відкрити рахунок за чужим проханням. Для когось це спосіб швидко заробити. Для шахраїв - можливість приховати походження грошей і ускладнити їх відстеження. Саме тому Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 16013, який передбачає кримінальну відповідальність за незаконні операції з платіжними інструментами та рахунками. Про це розповідає Денис Нагорнюк, адвокат, CEO адвокатського об’єднання «AXIOS PARTNERS».
У багатьох шахрайських схемах людина, яка обманює потерпілого, не отримує гроші безпосередньо. Кошти спочатку надходять на рахунки інших осіб, потім переказуються далі, знімаються готівкою або конвертуються в криптоактиви. Такі посередники й отримали назву дропів. Частина з них свідомо бере участь у схемах, інші погоджуються на пропозиції швидкого заробітку, не замислюючись про наслідки. Для правоохоронців це додатковий рівень складності: потрібно встановити не лише того, хто заволодів коштами, а й увесь ланцюг їхнього переміщення.
Законодавець пропонує криміналізувати визначені дії з платіжними інструментами та доступом до рахунків, якщо вони вчиняються з передбаченою законом протиправною метою. Йдеться, зокрема, про передачу або одержання карток і доступу до рахунків для використання у шахрайських та інших кримінальних схемах.
Це змінює підхід до боротьби з такими правопорушеннями. Відповідальність може стосуватися не лише безпосереднього виконавця шахрайства, а й людини, яка свідомо забезпечує фінансовий канал для його вчинення.
Водночас важливо не перебільшувати ризики. Сам факт передачі картки родичу чи знайомому не означає автоматичної кримінальної відповідальності. Слідство має довести конкретні обставини та ознаки складу правопорушення, передбачені законом.
Закон встановлює різні санкції залежно від характеру дій:
"Отже, закон розмежовує відповідальність людини, яка передала власну картку, та осіб, які професійно збирають і використовують чужі платіжні інструменти для злочинних схем", - каже Денис Нагорнюк.
Пропозиції на кшталт «орендуємо вашу картку», «потрібен рахунок для переказів» або «платимо за відкриття банківського акаунта» мають бути сигналом небезпеки. Власник рахунку ризикує не лише втратити доступ до банківських послуг через перевірки фінансових операцій. Якщо буде встановлено його свідому участь у незаконній схемі, наслідки можуть бути кримінальними. Окремий ризик - використання персональних даних без відома власника. Тому необхідно розрізняти свідоме сприяння злочину та ситуації, коли людина сама стала жертвою обману.
Посилення відповідальності пов’язане не лише з внутрішніми проблемами фінансового шахрайства. Україна також наближає законодавство до європейських стандартів протидії шахрайству з безготівковими платіжними засобами, зокрема до Директиви ЄС 2019/713. Це важливо з огляду на транскордонні схеми, у яких потерпілі, рахунки та організатори можуть перебувати в різних країнах.
Перекриття доступу до банківських рахунків - важливий елемент боротьби з фінансовим шахрайством. Проте кримінальна відповідальність сама по собі не ліквідує мережі дропів. Потрібні ефективний фінансовий моніторинг, обмін інформацією між банками та правоохоронцями, швидке блокування підозрілих операцій і повернення коштів потерпілим.
“Мій висновок простий: банківська картка - це не товар для оренди, а фінансовий інструмент, за використання якого людина може нести відповідальність. Але й правоохоронці мають чітко розмежовувати свідому участь у злочинній схемі та необережність або обман, жертвою якого стала сама людина”, - підсумував Денис Нагорнюк.