Прем'єрка Свириденко доручила впорядкувати діяльність рієлторів в Україні
На думку Фонду державного майна, законодавче регулювання рієлторської діяльності призведе з одного боку до зростання бюрократичного апарату, а відповідно додаткового збільшення бюджетних витрат, а з другого боку — до зростання витрат рієлторського бізнесу, що може вплинути на ціну послуги
У відповіді на петицію Уряд визнав, що наразі в Україні діяльність агентств нерухомості та рієлторів відбувається без спеціального правового регулювання. Про це йдеться у відповіді Уряду на петицію, опубліковану на сайті Кабміну 1 жовтня.
“На сьогодні в Україні діяльність агентств нерухомості та рієлторів здійснюється без спеціального правового регулювання у межах законодавства, що регулює питання провадження господарської діяльності, зокрема положеннями Цивільного кодексу України. Також рієлтори реєструються як суб’єкти господарювання на загальних підставах відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” та сплачують податки відповідно до вимог Податкового кодексу України. Провадження рієлторської діяльності без відповідної реєстрації є незаконним. Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України 28 липня 2010 р. № 327, передбачена професія “Агенти з торгівлі майном”. Ринок нерухомості в ЄС значною мірою регулюється на рівні національного законодавства держав-членів ЄС, оскільки регулювання питань професійної компетенції рієлторів та детальних правил ринку нерухомості здійснюється на державному рівні. Водночас ЄС встановлює загальні рамки через директиви та регламенти, які стосуються захисту прав споживачів, фінансування, сталості та загального функціонування ринку”, - йдеться у відповіді Уряду.
Петиція була опрацьована за участю відповідних органів виконавчої влади, зокрема Фондом державного майна та Мінекономіки. В Кабміні зазначили, що законодавче врегулювання в Україні рієлторської діяльності може сприяти підвищенню прозорості та посиленню конкуренції на ринку нерухомості, захисту прав споживачів, збільшенню надходжень до бюджету та професіоналізації сфери рієлторських послуг.
Разом з тим, на думку Фонду державного майна, законодавче регулювання рієлторської діяльності призведе з одного боку до зростання бюрократичного апарату, а відповідно додаткового збільшення бюджетних витрат, а з другого боку — до зростання витрат рієлторського бізнесу, що може вплинути на ціну послуги.
“В той же час в умовах воєнного стану на території України пріоритетними напрямами державного фінансування залишаються сектор безпеки та оборони, охорони здоров’я, відновлення інфраструктури та підтримка економіки. Водночас Кабінет Міністрів України з огляду на значні обсяги операцій з житлом, необхідність належного захисту прав споживачів послуг у цій сфері підтримує необхідність упорядкування ринку рієлторських послуг з урахуванням економічних умов та пріоритетних потреб держави. Зважаючи на зазначене, мною доручено Фонду державного майна разом з Мінекономіки, Мінфіном, Мін’юстом та Мінрозвитку опрацювати зазначене питання та поінформувати Вас про вжиті заходи”, - йдеться у відповіді.
Про що була петиція
Петиція №41/008414 “Врегулювати діяльність рієлторів в Україні: обов’язкова реєстрація, сертифікація та захист прав громадян” була створена на сайті Кабінету міністрів Юлією Візьонок 25 липня 2025 року і зібрала 25 999 підписів.
Авторка петиції звертає увагу на те, що в Україні відсутнє чітке правове регулювання діяльності рієлторів та посередників на ринку нерухомості. Це, на її думку, призводить до:
- масових зловживань з боку осіб, які не мають жодного офіційного статусу,
- ухилення від сплати податків, – відсутності захисту прав споживачів, – масштабного тіньового ринку з обігом у сотні мільйонів гривень на рік.
“Громадяни змушені сплачувати великі комісії — 50%, 100% від вартості оренди або 2–5% при купівлі — навіть у випадках, коли не зверталися за допомогою до рієлторів, а знайшли житло самостійно. Через відсутність законодавчих вимог, посередники не зобов’язані реєструвати свою діяльність, укладати договори чи нести відповідальність”, - пише Юлія Візьонок.
Вона запропонувала:
1. Ініціювати розробку проєкту закону або нормативно-правових актів, які встановлять:
- обов’язкову реєстрацію діяльності рієлторів у формі ФОП або юридичної особи,
- мінімальні вимоги до кваліфікації та сертифікації рієлторів,
- обов’язкову наявність договору або письмового підтвердження співпраці,
- заборону стягнення комісії без звернення клієнта,
- адміністративну відповідальність за порушення зазначених вимог.
2. Передбачити міжвідомчу робочу групу за участю представників Мінекономіки, Мін’юсту, Державної податкової служби, профільних асоціацій та громадських ініціатив для розробки оптимальної моделі регулювання.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
