Право на відстрочку є, але оформити її через Резерв+ можуть не всі: у чому проблема
Адвокатка пояснила, чому військовозобов'язані за кордоном не можуть подати документи на відстрочку.
Деякі військовозобов'язані мають законні підстави для відстрочки від мобілізації, але фактично не можуть її оформити через технічні обмеження системи. Найбільше це стосується чоловіків за кордоном, чиї дані щодо застосунку "Резерв+" не збігаються з інформацією в реєстрах. Про це розповіла адвокатка Дар'я Тарасенко. За її словами, документи наразі не можна подати замість військовозобов'язаного через представника, що і створює головну перешкоду.
Адвокатка Дар'я Тарасенко пояснила виданню Expert.in.ua, що зараз відстрочку можна оформити двома способами - через застосунок "Резерв+" або особисто через ЦНАП. Проблема в тому, що через застосунок доступні не всі підстави для відстрочки, і в деяких випадках людина має законне право на неї, але електронна система просто не може підтвердити потрібні відомості.
Як приклад адвокатка навела ситуацію багатодітного батька. Якщо одна з трьох дітей народилася за кордоном і має іноземне свідоцтво про народження, а відповідного запису немає в українських реєстрах, "Резерв+" може не побачити дані про всіх дітей. У такому разі оформити відстрочку онлайн не вдасться - документи доведеться подавати особисто через ЦНАП.
Особливо складно доводиться чоловікам, які перебувають за кордоном. Якщо їхня підстава не підтримується в застосунку, для оформлення відстрочки фактично потрібно приїхати в Україну та особисто звернутися до ЦНАПу. Це означає:
- витрати на дорогу;
- необхідність залишити роботу за кордоном;
- інші побутові труднощі;
- ризик перевірки військово-облікових документів під час перебування в Україні.
Подібна проблема може виникнути і в тих, хто взагалі не виїжджав за кордон. Наприклад, військовозобов'язаний може постійно доглядати за іншою людиною і не мати змоги залишити її, щоб поїхати до ЦНАПу.
"Одним із варіантів вирішення проблеми могло б стати подання документів через представника", - зазначила адвокатка Дар'я Тарасенко.
Вона додала, що людина за кордоном могла б оформити довіреність на родича в Україні, який звернувся б до ЦНАПу замість неї. Наразі такого механізму правила не передбачають, тому в окремих випадках саме спосіб подання документів стає головною перешкодою для реалізації законного права на відстрочку.
Чому виникає розрив між правом і можливістю його реалізувати
За словами Тарасенко, через технічні обмеження системи виникає розрив між самим правом на відстрочку та можливістю реалізувати його на практиці. Людина може відповідати всім законним вимогам, але не мати доступного способу подати документи - і саме це, а не сама наявність підстав, стає джерелом проблем.
Ситуація загострюється на тлі того, що вимоги до підтвердження військового статусу через цифрові сервіси останнім часом посилюються не лише всередині країни, а й за її межами. Зокрема, з 5 серпня 2026 року українські чоловіки, які тільки виїжджають з країни, повинні доводити виконання військових обов'язків та законний виїзд, щоб отримати тимчасовий захист у Євросоюзі, і одним із документів для цього також слугують дані з "Резерв+".
Раніше Інформатор повідомляв, що роботодавці можуть законно прийняти на роботу чоловіка призовного віку без застосунку "Резерв+", якщо кандидат перебуває на військовому обліку і надає актуальний військово-обліковий документ, звірений з реєстром "Оберіг".
Також ми писали, що якщо застосунок Резерв+ не показує чинну відстрочку, це не означає автоматичної законності мобілізації. Юристи пояснювали, що причина часто в людському факторі на боці ТЦК, а не в самому статусі документа.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
