Потребуємо військового контингенту від провідних держав - Зеленський про миротворців в Україні
Президент наголосив, що присутність військ великих країн у складі міжнародної коаліції стане важливим чинником гарантій безпеки. Водночас він підкреслив, що основою оборони залишається потужна українська армія та розвиток власного виробництва озброєння
Президент Володимир Зеленський заявив, що для України має особливе значення присутність військових підрозділів саме від провідних світових держав. Він акцентував, що різні країни можуть мати відмінний рівень участі у майбутніх гарантіях безпеки. Водночас, за його словами, важливо, аби "boots on the ground" - військові підрозділи на території України - представляли саме ключових учасників "коаліції рішучих".
Глава держави наголосив на цьому перед зустріччю з віцеканцлером та міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем, пише Укрінформ. Зеленський підкреслив: основна опора української безпеки - це сильна національна армія.
"Ми не можемо дозволити собі зменшувати чисельність війська, адже це критично небезпечно", - пояснив він.
Президент додав, що ЗСУ потребують посиленого фінансування, включно з розвитком власного виробництва озброєнь і безпілотників.
Контингенти союзників: що обговорювали в Білому домі
18 серпня у Вашингтоні відбулася зустріч із лідерами США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Великої Британії, Італії, керівництвом Єврокомісії та генсеком НАТО. Головною темою стали майбутні гарантії безпеки для України.
Під час переговорів президент США Дональд Трамп підтвердив готовність Америки долучитися до цих домовленостей, але наголосив, що основна відповідальність має лягти на плечі європейських союзників. Водночас він виключив відправку американських військових до України.
На противагу цьому, країни "коаліції рішучих" заявили про готовність сформувати в Україні сили стримування. За підсумками дискусій близько десяти держав погодилися направити свої підрозділи. Німеччина не виключила відправки власного контингенту, а Велика Британія заявила про готовність розгорнути війська в перший же тиждень після можливої угоди з Росією про припинення вогню. Естонія пообіцяла надати миротворчий підрозділ розміром у роту. Натомість Польща відмовилася від прямої участі у розгортанні військ. Схожу позицію висловила й Греція, зазначивши, що готова допомагати, але не військами. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що дискусія про відправку військових передчасна - спершу потрібно визначити параметри мирної угоди.
Прем’єр Канади Майкл Карні допустив можливість направлення військових у рамках "коаліції рішучих". За словами посла України у Туреччині Нарімана Джеляла, Туреччина готова долучитися до розмінування Чорного моря й забезпечувати переговорний майданчик. МЗС КНР спростувало повідомлення про ймовірну участь Пекіна в миротворчій місії, підкресливши незмінність своєї позиції щодо війни.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
