Постійний ріст цін на харчі і несподівані шалені знижки: все через генератори супермаркетів
Найбільш вразливими до енергетичного дефіциту є сектори з безперервним технологічним процесом і суворими вимогами до температурного режиму, тож на них найбільше ростуть ціни і найчастіше бувають суперзнижки
Глибока енергетична криза може зіпсувати українській економіці весь подальший рік. Аналітичні центри й так прогнозували їй усього 1% зростання, що зовсім небагато. В умовах відсутності бойових дій вона могла б зрости на 5%. Економіка на генераторах штовхає вгору ціни на продукти, але і приносить покупцям несподівані знижки.
Навіть 1% росту економіки України у 2026 році — під загрозою. Нещодавнє опитування «Європейської бізнес-асоціації» засвідчило, що 80% компаній суттєво потерпають через перебої з електропостачанням. Лише 20% якось зуміли впоратися з нинішньою енергокризою. 9% бізнесів через відсутність світла не змогли виконати контрактів.
Дорожчають харчові продукти у торговельних мережах, адже супермаркети мусять вкладатися в паливо для генераторів чи інші енергетичні рішення. Так, середня ціна 1 кілограма вермішелі зросла в січні з 30,16 гривні до 31,50. Середня ціна курячих стегон виросла зі 137,91 гривні за кілограм до 140,67 гривні. Українські яблука здорожчали з 32,69 гривні за кілограм до 44,30 гривні.
«Зазвичай бізнес намагається перекласти зростання витрат на кінцевого споживача. Тому подорожчання енергії та перебої з електропостачанням так чи так призведуть до зростання цін на товари й послуги для населення. Найшвидше дорожчатимуть ті товари, виробництво й зберігання яких потребують значних обсягів енергії. Насамперед це теплична продукція, а також низка оброблених харчових продуктів, зокрема молокопродукти. Ризики зростання цін є і в сегменті послуг, де витрати на електроенергію та тепло безпосередньо впливають на собівартість», — пояснює Наталія Колесніченко, старша економістка Центру економічної стратегії.
Швидкість такого подорожчання безпосередньо залежатиме від жорсткості графіків подачі електрики, пояснюють в Українському клубі аграрного бізнесу.
«Найбільш вразливими до енергетичного дефіциту є сектори з безперервним технологічним процесом і суворими вимогами до температурного режиму. Насамперед це стосується молочної та м’ясної продукції, де електроенергія необхідна для доїння, охолодження й перероблення сировини. Також подорожчають овочі й фрукти зі сховищ, оскільки підтримка клімат-контролю на дизельному пальному є досить витратною. Хлібобулочні вироби й продукція переробки зерна (борошно, крупи) теж перебувають у зоні ризику через енергомісткість випікання та потребу в електроенергії для роботи елеваторів, що за умови збереження дефіциту електроенергії зумовить зростання цін на ці базові продукти до кінця зимового періоду», — пояснює Максим Гопка, аналітик УКАБ.
Проте тут можуть бути деякі винятки. Якщо магазину терміново потрібно продати товари, що потребують зберігання в холодильнику — молочні й м’ясні продукти, — вони можуть давати ситуативні знижки.
«Ми купуємо м’ясо в одному магазині, так от уже два тижні там написано: ми тимчасово закрилися. Тому що є питання зберігання м’яса, є питання генераторів, вони там інколи не працюють. Це впливає на те, що навіть сектор послуг трошки скорочується», — каже економіст Анатолій Амелін.
Додатковий ціновий тиск може виникнути через подорожчання пального, пов’язане зі зростанням попиту на нього в умовах активнішого використання генераторів та інших автономних джерел енергії, попереджають у Центрі економічної стратегії.
«Сукупно ці чинники можуть додати приблизно 1% до зростання споживчих цін у січні в річному вимірі», — каже економістка Наталія Колесніченко. Тобто якщо ціни за інших умов зросли б на 9%, то через електрокризу — вони зростуть на 10%. Кожен додатковий процент інфляції — доволі серйозна проблема.
Для розуміння, груднева інфляція становила 8%, і навіть уже це викликає труднощі, адже Національний банк у відповідь на такі числа не може зробити кредити більш доступними для бізнесу й громадян.
«У середньостроковій перспективі додатковим ризиком для інфляції може стати можливий перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги з боку уряду з метою фінансування відновлення енергосистеми. А втім, наразі таких рішень не ухвалено, тож ідеться лише про потенційний сценарій», — додає економістка Наталія Колесніченко.
Важко працювати в умовах енергокризи й українській аграрній галузі. Майже третина заводів із виробництва соняшникової олії зупинена — або через прямі влучання ворожої зброї, або через проблеми з доступом до електрики. Зерно треба сушити, сховища потребують вентиляції — тому через відключення електрики збіжжя може пропасти, прогнозують в УКАБ. Також через відключення електрики здорожчало виробництво молока.
«Заводи не можуть приймати молоко й пускати його на перероблення, коли відключена електроенергія. Якщо ситуація з енергозабезпеченням не покращиться найближчим часом, виробники молока мають розробити антикризові заходи на випадок, якщо переробники не зможуть приймати молоко протягом 1–2 діб», — зазначають в асоціації.
У тваринництві біологічний цикл — годівля, розмноження, утворення молока чи яєць — не можна поставити на паузу без втрат. Постійні відключення зумовлюють використання інших джерел енергії, а це прямопропорційно зростанню собівартості харчів. Багатші агрохолдинги інвестували у власну енергетичну незалежність, а от меншим підприємствам і фермам забракло коштів.
«Багато агропідприємств мають генератори, проте повністю автономними є не всі. Великі компанії намагаються створювати власні джерела енергії (біогаз, електропанелі), а малі ферми здебільшого використовують дизельні генератори й тимчасові рішення. Енергонезалежність поки що доступна передусім тим, хто здатен інвестувати значні ресурси», — каже аналітик Максим Гопка.
Слідкуйте за нами у Telegram
