Понад 90% учасників фармринку виступили проти нової ініціативи з регулювання галузі

Фармацевтична реформа в Україні зайшла в глухий кут після того, як Міністерство охорони здоров'я за кілька годин до наради 26 травня представило новий проєкт Порядку надання маркетингових послуг. Майже всі представники ринку ліків виступили проти цього документа. З десятків учасників його підтримали лише дві великі вітчизняні фармкомпанії — "Дарниця" та "Інтерхім".

Протягом двох місяців робоча група за участю експертів, фахівців та учасників напрацьовувала збалансовані зміни до регулювання маркетингу, який передбачав обмеження маркетингових угод на рівні не більше 12%. Однак в останній момент до МОЗ звернулася Асоціація виробників ліків України і запропонувала кардинально змінити підхід до регулювання. Результат — документ, який заточений виключно під інтереси двох великих українських виробників.

Уся конструкція нового документа створює фактично виняткові можливості для великих компаній на укладення маркетингових договорів з аптеками. Учасники ринку, які не мають потужної юридичної та фінансової спроможності, будуть просто відсічені.

За новим порядком аптеки більше не зможуть самостійно ініціювати маркетингову співпрацю, а лише "добровільно" приймати умови, продиктовані виробниками. Запропоновані зміни передбачають обмеження на маркетинг до 18% від обсягів продажів виробників за попередній квартал, але тільки для безрецептурних препаратів, плюс 2% для рецептурних. В підсумку це становитиме близько 5% від доходу аптеки. Експерти попереджають, що це не регуляція, а знищення маркетингової політики.

При цьому діяльність виробників жодним чином не регулюється, що створює нерівні умови на ринку. В результаті аптеки матимуть значно менше коштів, які можна направити на благодійні і соціальні проєкти та знижки для пацієнтів.

Результати попередніх змін

Заборона на маркетингові договори, яку впровадили на початку весни в рамках фармацевтичної реформи, не принесла очікуваних результатів для пацієнтів. Ціни знизилися лише на 100 найменувань ліків з тисяч препаратів. Більше того, на решту препаратів ціни залишилися на тому ж рівні або навіть зросли.

Це визнали навіть у Міністерстві охорони здоров’я: заступник глави відомства Едем Адаманов підтвердив, що ціни на ліки після скасування маркетингових угод не знизилися, як очікувалося. Пряма залежність між націнками в аптеках і маркетингом виявилася не такою очевидною, як заявляли перед реформою.

Із забороною маркетингових договорів кількість знижок для пацієнтів відповідно в рази зменшилася, але при цьому жодна з аптечних мереж не відмовилася від програм лояльності для своїх покупців. Аптеки продовжували підтримувати доступні ціни для населення власними силами, хоч можливості у них для цього суттєво скоротилися.

Доки тривають дискусії навколо нового порядку маркетингу, виробники отримують додаткові прибутки від скасування угод, адже кошти, які раніше йшли на знижки для пацієнтів через аптеки, тепер залишаються у виробників, тоді як галузь поступово руйнується через відсутність збалансованого підходу до регулювання.

У затягуванні процесу погодження нового порядку найбільше зацікавлені саме ті два виробники — "Дарниця" та "Інтерхім". Чим довше триває невизначеність з регулюванням маркетингу, тим більше надприбутків вони отримують від скасованих договорів. І від цього програють, в першу чергу, споживачі.

Що далі

Після наради питання повернулося в МОЗ на доопрацювання. Більшість учасників ринку вимагають повернутися до попередньо узгодженого варіанту та провести справжнє публічне обговорення. Від того, як вирішиться ця ситуація, залежить доступність ліків для мільйонів українців. Поки що виходить, що інтереси двох великих компаній ставляться вище за потреби всього ринку та пацієнтів.