Половина ключових виробників бронетехніки Росії досі без санкцій – ГУР
У ГУР повідомили, що «Уралвагонзаводу» демонструє, що санкції досі не перекривають критично важливі ланки російського військово-промислового комплексу. Це дозволяє Кремлю не лише підтримувати, а й адаптувати виробництво озброєнь, продовжуючи війну попри міжнародний тиск
Понад половина підприємств, що входять до складу головного російського концерну з виробництва бронетехніки «Уралвагонзавод», досі не перебувають під санкціями західних партнерів України. Вони продовжують працювати без суттєвих обмежень. Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
За даними ГУР, у межах проєкту War&Sanctions було ідентифіковано 41 підприємство, пов’язане з «Уралвагонзаводом», який є частиною державної корпорації «Ростех» і відіграє ключову роль у забезпеченні російської армії бронетехнікою. Саме цей концерн залишається базовим елементом російського оборонно-промислового комплексу в сегменті танків і важких бойових машин.
У розвідці пишуть, що підприємства концерну залучені не лише до виробництва, а й до модернізації основних зразків бронетехніки, які Росія активно використовує у війні проти України. Йдеться про модернізовані танки Т-72Б3М, Т-80БВМ і Т-90М, експортну версію Т-90МС «Прорив», важкі вогнеметні системи ТОС-1А «Солнцепек», бойові машини підтримки танків та броньовані ремонтно-евакуаційні машини. Усе це озброєння регулярно фіксується на полі бою.
Водночас, за інформацією ГУР, 23 підприємства зі складу цього концерну взагалі не перебувають під санкціями. Серед них – виробники навчальних стендів і тренажерів для екіпажів бронетехніки, конструкторські бюро, а також підприємства, які забезпечують логістику, сервіс і технологічну підтримку виробництва. Фактично ці структури дозволяють Росії зберігати повний цикл підготовки кадрів і обслуговування бойових машин, не зазнаючи прямого санкційного тиску.
У ГУР додають, що проблема є системною. Розвідка володіє даними вже про 429 російських підприємств, які або входять до складу, або перебувають під управлінням усіх п’яти холдингів корпорації «Ростех». Для кожного з них зібрано ідентифікаційні дані, опис функцій у структурі холдингів, схеми підпорядкування та інформацію про наявні або відсутні санкції. Це, за оцінкою ГУР, демонструє масштаб прогалин у санкційній політиці Заходу щодо російського ВПК.
Обхід санкції РФ
Як раніше повідомляло агентство Bloomberg, Пекін допоміг Москві розширити так званий «тіньовий флот» для торгівлі скрапленим природним газом в обхід санкцій. Китай, наслідуючи російські нафтові схеми, починає формувати власну мережу танкерів і компаній-посередників для імпорту підсанкційного російського ЗПГ.
Попри санкційний тиск Заходу, Китай продовжує закуповувати російський газ, розглядаючи морські постачання як інструмент диверсифікації та зміцнення енергетичного партнерства з Москвою. Для Росії ж китайський напрям став критично важливим після втрати європейського ринку через повномасштабне вторгнення в Україну. Дані судноплавного моніторингу свідчать, що окремі танкери приховують маршрути, а власники суден часто зареєстровані за фіктивними адресами або пов’язані з компаніями, які раніше фігурували у схемах обходу санкцій.
На цьому тлі Європейський Союз та США продовжують посилювати санкційний тиск. У жовтні ЄС ухвалив уже 19-й пакет санкцій проти РФ, ключовим елементом якого став енергетичний блок із забороною імпорту російського скрапленого газу. Також було суттєво розширено санкції проти «тіньового флоту» РФ, довівши кількість підсанкційних суден до 558. США, зі свого боку, запровадили обмеження проти найбільших російських нафтових концернів та десятків їхніх дочірніх структур.
Читайте нас у Facebook
