Під час військового стану права мерів стали значно ширшими: навіщо це потрібно і які ризики породжує

13 травня Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а 18 травня Президент його підписав. З огляду на те, що 18 травня на сайті Верховної Ради було зареєстровано законопроект Президента №7389 про продовження військового стану в Україні до 23 серпня, який, швидше за все, схвалить парламент, зрозуміти, як зміниться життя органів місцевого самоврядування, дуже важливо.

Інформатор попросив розповісти про ці зміни експертку з питань місцевого самоврядування Ольгу Корнєву.

Швидке реагування

Цей Закон врегульовує питання функціонування військових адміністрацій, розблоковує питання державної служби, спрощує порядок прийняття на роботу та увільнення працівників. 

"Закон розширює компетенцію сільських, селищних, міських голів на час дії воєнного стану та надає їм одноособові повноваження з прийняття  певних рішень, спрощує процедури прийняття актів органів місцевого самоврядування та сільських, селищних, міських голів", - каже Ольга Корнєва.

Закон сильно спрощує прийняття рішень з таких питань:

• передача коштів з місцевого бюджету на потреби ЗСУ;
• створення установ для надання безоплатної первинної правової допомоги;
• боротьба зі стихійними лихами та епідеміями;
• поводження з небезпечними відходами;
• звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд;
• обстеження будівель і споруд пошкоджених внаслідок бойових дій;
• демонтажу будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.

"Ці зміни дають змогу швидко й ефективно вирішувати проблеми, які виникають у громадах, особливо тих, де неможливо зібрати місцеву раду та виконавчий комітет. Велика кількість жінок-депутаток місцевих рад виїхали за межі України, тож існує проблема кворуму в радах.

Також вони суттєво значно зменшують ризики негативного впливу на процес прийняття рішень депутатами “проросійських” політичних сил. В невеликих громадах це має велике значення, адже через невелику кількість депутатів в таких радах навіть один голос “проти” може заблокувати прийняття необхідних рішень.

Окрім того, питання, які виділено жирним шрифтом вище зараз мають першочергове значення, адже зараз починається процеси обстеження та оцінки  пошкоджених споруд, будівель, обладнання. За відсутності зараз загальних методик цих алгоритмів - органи місцевого самоврядування та мери зараз проявляють вилику активність у виробленні власних алгоритмів.

Також питання прийняття на роботу в органи місцевого самоврядування зараз набуває особливої актуальності і суттєве спрощення процедур, перенесення конкурсів сприяє швидкому відновленню роботи цих органів. Відповідні процедури такі особи повинні будуть пройти після завершення воєнного стану", - каже Ольга Корнєва.

Підвищені ризики

Експертка відзначає, що за таких умов наявна можливість зловживання такими широкими повноваженнями з боку очільників громад, дії щодо узурпації влади. 

На її думку, незрозумілим залишається питання дії затверджених актів: в Законі передбачається, що рішення щодо тимчасової структури виконавчих органів місцевої ради втрачає чинність через 30 днів після скасування чи припинення правового режиму воєнного стану. Така норма була б доречною й щодо інших повноважень, наприклад, щодо встановлення правил благоустрою або управління майном. 

Ще один ризиковий момент, на думку експертки, той, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". Ольга Корнєва вважає, що тут варто обмежити та чітко виписати які саме акти інакше жителі громад втрачає право впливу на прийняття рішень і фактично на місцеве самоврядування.

"Між тим, на мою думку, попри те, що не всі очільники громад є добропорядними нажаль, підхід щодо розширення повноважень місцевих голів є виправданим в даній ситуації і можливості реагувати швидко і гнучко в територіальних громадах значно переважають потенційні корупційні ризики", - підсумовує Ольга Корнєва.  

Ольга Палій