Перші бої за Гостомель: історія офіцера, який до останнього боровся та загинув як справжній герой

Читать на русском

Історія мужності та героїзму

Читать на русском
Перші бої за Гостомель: історія офіцера, який до останнього боровся та загинув як справжній герой

Історія мужності та героїзму

З початку повномасштабного вторгнення російських військ всі оборонні сили нашої держави привели у повну бойову готовність. На захист своєї землі став особовий склад 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. Напередодні рашистської навали частина бійців вирушила на оборону східних рубежів у Луганській області. Решта знаходилась у пункті дислокації в Гостомелі, де вже у перші дні війни окупанти чинили такі лиха, які й у страшному сні не могли наснитися. 39-річний підполковник Богдан Лещишин очолював службу охорони праці з’єднання.

Про це повідомляє Інформатор з посиланням на Міністерство внутрішніх справ України

Богдан вирушив на передову ще у травні 2014 року. Побував у пеклі неоголошеної війни, повернувся додому живим-здоровим, а наприкінці року знову став на захист своєї країни. Досвідченого офіцера, професіонала, котрий знає, як діяти в будь-якій екстремальній ситуації, зарахували до списків особового складу 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. Згодом офіцер та його родина переїхали до Гостомеля – мальовничого і затишного містечка у Київській області. Ніхто й уявити не міг, що колись війна добереться й сюди…

Коли о 05.00 24 лютого путінські окупаційні війська піддали Гостомель ракетно-бомбовим ударам і почали висадку повітряного десанту у міжнародному вантажному аеропорту «Антонов», особовий склад бригади, що лишився на її базі, у тому числі й підполковник Лещишин, мужньо відбивали атаки ворога. Окупанти кинули на Київський напрямок величезні резерви живої сили, озброєння та техніки. Ціною надзвичайних зусиль, відваги та мужності наших захисників столицю вдалося відстояти. 12 березня Богдан Лещишин очолив бронегрупу бригади, яка мала діяти спільно з підрозділами 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ, що висувалися у напрямку населеного пункту Гути-Межигірської Вишгородського району. 

Отримали звичне для фронтового часу бойове завдання – закріпитися на вказаному рубежі, розгорнути опорні пункти та не пропускати противника далі. Під час руху колони окупанти намагалися прорвати лінію оборони. Підполковник Лещишин вирішив ввести їх в оману. Змінивши маршрут руху, він визначив своїм підлеглим зручні вогневі позиції, аби забезпечити прикриття основних колон 72-ї бригади і дати збройну відсіч противнику. 

Уже у перші хвилини бою було знищено три російські БМП та близько взводу піхоти. Визначивши місцезнаходження Нацгвардійців, ворожі війська відкрили вогонь у відповідь. Підполковник Лещишин отримав осколкове поранення, але відмовився від евакуації та продовжив командувати підрозділом. В умовах складної ситуації, не зважаючи на біль і крововтрату, командир зміг визначити та проаналізувати напрямок руху основних сил противника та окреслити безпечні шляхи відходу підрозділам ЗСУ.

У цей час ворожий снаряд поцілив по позиціях наших бійців, Богдан дістав акубаротравму, проте й надалі продовжив корегувати вогонь своїх підлеглих. Відчайдушний спротив наших сміливців неабияк розлютив рашистів – незабаром позиції гостомельських Нацгвардійців накрили залпи ворожих «Градів». Підполковник Лещишин знову отримав поранення, але з останніх сил намагався втримати свідомість, визначити координати розміщення сил та засобів ворога та передати їх старшому начальникові для ураження вогнем суміжних підрозділів артилерії.

…Його поранення були надто тяжкими. Офіцер загинув на полі бою як справжній герой. 24 березня підполковника Богдана Лещишина з військовими почестями провели в останню путь у його рідному селі. У нього залишилась дружина та донечка, якій у червні цього року має виповнитися шість років. На жаль, батько вже не зможе пригорнути і привітати свою дитину, та сказати, як сильно він її любить…

«Дякую Богу за щасливе життя з Богданом, він став для мене і коханим, і другом, і всім…», – говорить його дружина.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, Указом президента України №275/2022 від 25 квітня підполковнику Богдану Лещишину присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Перші бої за Гостомель: історія офіцера, який до останнього боровся та загинув як справжній герой 1

Нагадаємо, у лавах Збройних сил України служать 37 тисяч жінок, з них понад одна тисяча — командирки. Крім того, українські військові показали спалений російський бронетранспортер

Також Інформатор писав, як українські військові захищають підступи до Харкова.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.