Опозиція Тайваню виступила зі звинуваченнями на адресу США - рикошетом прилетіло й Китаю
Лідерка Гоміньдану Чен Лі-вун у Нью-Йорку заявила, що ні Вашингтон, ні Пекін не мають права розглядати острів як розмінну монету
Лідерка головної опозиційної партії Тайваню закликала Вашингтон і Пекін припинити торгуватися островом як звичайною розмінною монетою. Заява пролунала за кілька тижнів після саміту Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна - і відразу викликала резонанс по обидва боки Тихого океану. Особливої гостроти їй додала позиція самого Трампа, який після Пекіна публічно поставив під сумнів готовність США захищати острів і назвав продаж зброї Тайбею "козирем у переговорах" з Китаєм.
Лідерка головної опозиційної партії Тайваню Гоміньдан Чен Лі-вун звернулася до Вашингтона і Пекіна з вимогою не ставитися до острова як до "пішака" - і це сталося лише через кілька тижнів після саміту лідерів США та Китаю. Про Чен Лі-вун сказала в інтерв'ю Financial Times. Вона попередила, що Тайвань не може слугувати інструментом тиску - особливо після того, як Трамп назвав продаж американської зброї Тайбею "хорошим козирем у переговорах" із Китаєм.
Як заявила Чен Лі-вун у Нью-Йорку перед початком вашингтонських зустрічей з урядовцями та законодавцями:
"Тайвань ніколи не може стати чи бути зведеним до ролі пішака, яким великі держави торгують за столом переговорів."
Чен Лі-вун, яка очолила Гоміньдан у листопаді минулого року, проводить два тижні у США, щоб зміцнити підтримку своєї партії - і водночас розглядається як можлива кандидатка на президентські вибори 2028 року. Однак Гоміньдан стикається зі скептицизмом у Вашингтоні, адже партія традиційно налаштована на більш активний діалог з Китаєм - на відміну від нинішнього президента острова Вільяма Лая.
Попри миролюбну риторику щодо Пекіна, Чен Лі-вун не стала поблажливою і до нього. Вона зазначила: якщо КПК дійсно хоче застосувати силу для "возз'єднання" з Тайванем, вона може просто проігнорувати Гоміньдан. Президент Лай продовжує підтримувати "теорію двох держав" - і це дасть Пекіну зручний привід для силових дій.
Як склалися обставини для цієї заяви
Трамп після зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном заявив, що не підтримує незалежності Тайваню, і наголосив на ризиках конфлікту між США та Китаєм. При цьому він так і не відповів на пряме запитання - чи готові США захищати острів у разі військового конфлікту. Тайбей у відповідь нагадав, що є "суверенною та незалежною демократичною державою".
Зустріч лідерки Гоміньдану з Сі Цзіньпіном у Пекіні відбулася вперше за десять років - і в момент, коли Китай значно посилив військовий тиск на острів. Пекін припинив офіційний діалог з Тайванем ще 2016 року - після приходу до влади Демократичної прогресивної партії, яка відмовилася від "консенсусу 1992 року". Нинішня влада наполягає на тайванській ідентичності, тоді як Китай вважає острів своєю територією і погрожує силою у разі проголошення незалежності.
Тайвань у перехресті інтересів двох наддержав
Після візиту Трампа до Сі Цзіньпіна позиція сторін щодо Тайваню фактично не змінилася. Пекін може ухвалити остаточне рішення щодо острова вже через кілька років - так вважає керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта. Речниця китайської дипломатії Мао Нін, своєю чергою, підтвердила, що Сі Цзіньпін особисто попередив Трампа: у майбутньому через тайванське питання між США і Китаєм можуть статися "зіткнення і навіть конфлікти".
Пекін ніколи не відмовлявся від можливості застосування сили для захоплення Тайваню, адже вважає острів своєю територією - водночас декларуючи прагнення до "мирного возз'єднання". На цьому тлі візит Чен Лі-вун до США набуває особливого значення: вона намагається позиціонувати себе як міст між двома полюсами. Проте кожна її заява ретельно препарується і в Пекіні, і у Вашингтоні.
Що відбувалося навколо Тайваню раніше
Напруженість у Тайванській протоці зросла різко ще до нинішніх дипломатичних маневрів. Китай, як відомо, розпочав морську правоохоронну операцію у водах на схід від острова після того, як Токіо і Маніла оголосили про переговори щодо морської делімітації без участі КНР. Пекін відреагував на цей крок жорстко - силовою демонстрацією у безпосередній близькості від Тайваню. Захід розцінив ці дії як черговий елемент системного тиску на острів.
Позиція Вашингтона щодо Тайваню тим часом зазнала помітної трансформації. Глава Білого дому фактично відмовив острову у військовому захисті і застеріг Тайбей від будь-яких кроків у бік незалежності - назвавши ці кроки потенційним каталізатором повномасштабного конфлікту. Тайвань у відповідь наголосив: він є суверенною державою і не потребує нічийого дозволу це підтверджувати.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
