Опалювальний сезон в Україні під загрозою: що треба зробити, щоб не мерзнути взимку

Кожного ранку ми прокидаємось на день ближче не тільки до перемоги, але й до зими. На нас чекає важкий опалювальний сезон через зруйновані ТЕЦ і шантаж росії газопостачанням. Однак в розмовах експертів вже з’явилися конкретні пропозиції щодо подолання енергокризи. 

Про ці  ініціативи Інформатор дізнався з дискусії у «Опалювальний сезон 2022/2023: до чого готуватися?» у Центрі соціально-економічних досліджень CASE Ukraine. Тезисно про головне читайте далі. 

Залежність Європи від російського газу

Країни західного світу продовжує отримувати газ від росії, проте його обсяг скоротився на 30%. 

Залежність існує, і на жаль, це продиктовано не бажанням країн. Вони готуються до зими. Для того, щоб повністю відмовитись від російського газу, Європі потрібно до жовтня закачати близько 90% газосховищ. 

Німеччина досі використовує російський газ, а для Франції, Бельгії, Польщі та деяких країн ЄС доставка припинилася. “Офіційний аргумент: вони не хотіли платити за газ у рублях, але фактично ми бачимо, що Росія просто поетапно системно зменшує обсяг експорту”, - сказала президент Dixi Group Олена Павленко. Вона повідомила, що росія пояснює це “профілактикою газопроводу”, який триватиме до 21 липня. За думкою експертки, саме ця дата є визначальною для розуміння, що буде відбуватися восени. 

Також Олена Павленко розповіла про дві стратегії Росії, в обох агресор виграє. Перша - це заробляти гроші на поставках газу в Європу. Друга - це шантажування припиненням газопостачання для скасування санкції. 

Ситуація з газом в Україні 

Директор Асоціації міст України Олександр Слобожан заспокоїв і навів дані Нафтогазу - у сховищах наразі достатньо ресурсів для опалювального сезону. Але слід зважувати на пошкодження і знищення ТЕЦ. За словами спікера, у нас зруйновано чотири ТЕЦ - у Чернігові, Кременчуку, Охтирці.  Для того, щоб уникнути ушкоджень, потрібно в середньому по 100 млн грн на кожне з цих міст. Крім того, ще п’ять станцій зазнали руйнувань. А загалом треба відновити 331 об’єкт критичної інфраструктури, щоб забезпечити населення теплом і гарячою водою, а часу на підготовку лишається дуже мало.

“Тобто питання не тільки в наявності газу у сховищі, проблема в готовності інфраструктури, яку ушкоджено, яка постійно під ударами російських військ”, - сказав Олександр Слободян і нагадав, що обстріли і диверсії продовжуються. 

Як вирішувати проблему 

Альтернативні джерела 

У якості прикладу Олександр Слобожан навів Вінницю і Житомир. Очільники цих міст розраховують на досвід використання альтернативних джерел у разі руйнування інфраструктури.

Система фінансування

В парламенті знаходяться три законопроекти. Сутність першого - компенсація між тарифами на тепло і собівартістю підприємств. Документ передбачає 38,2 млрд грн для цього. Інший законопроект - про особливе оподаткування для підприємств тепло- і водопостачання. Третій має унормувати взаємовідносини виробників і споживачів. 

Скоротити витрати

Багато людей виїхало за кордон, тому споживання скоротилось. Але разом і з ним - і виробництво. За словами Олени Павленко, на 30% впав видобуток газу в Україні. 

“Усередині країни є власний видобуток, близько 20 млрд м 3 . Уряд прийняв рішення про заборону експорту, тому той газ, який ми видобуваємо, самі споживаємо або закачуємо в сховища і готуємося до зими”, - каже фахівчиня. 

За думкою виконавчого директора Асоціації газовидобувних компаній України Артема Петренко, секрет успіху нашої країни - у внутрішніх інвесторах і частково у співпраці держави з іностранними партнерами. А після перемоги він пропонує залучити велику компанію, яка працює на шельфі Чорного моря - наразі цими ділянками користується Нафтогаз.

Як змінювався видобуток газу протягом війни

Артем Петренко повідомив, що до війни великий потенціал мали приватні компанії. Вони нарощували виробництво газу, проте 24 лютого все змінилося. Росія атакувала Харків і Полтаву, на які припадало 90%видобутку запасів. 

Інша проблема, яку спіткали українці в кінці лютого і на початку березня - нема куди подіти газовий конденсат. Через це видобуток теж скоротився. 

“Це супутня корисна копалина, яку видобувають з газом і зберігають на промислі тиждень-два, якщо його не вивозять – потрібно глушити газові свердловини. Були проблеми з метанолом, з персоналом, ми всі розуміємо і пам’ятаємо, що було наприкінці лютого – на початку березня. Ми бачили сильний спад на 10–15% порівняно з довоєнним періодом”, - каже Артем Петренко. 

Після звільнення територій виробництво поновилося. Але якщо не бурити нові газові свердловини, видобуток буде скорочуватися на 10-15%. Неглибока свердловина в Західній Україні коштуватиме 3-5 млн доларів, на Сході - 10 млн доларів, а надглибока - 30 млн доларів. Проблема в тому, що лише кожна третя свердловина може бути успішною. За словами Артема Петренко, зараз в Україні виснажені родовища. 

Перехід на електроенергію - доцільно?

Модератор дискусії припустив, що через зруйнування ТЕЦ споживачі можуть використовувати вдвічі більше електроенергії, закуповуючи бойлери та електрообігрівачі. Олена Павленко відповіла, що за такої умови є перевиробництво, і тому Україна хоче експортувати її. А Олександр Слобожан розповів, що є ідея запровадити пільгове зовнішнє освітлення населених пунктів. За його думкою, це слід робити не тільки для заощадження, а й для запобігання пікових навантажень на електромережу і забезпечення безпеки в містах і селах. 

“Свого часу муніципалітети в Україні мали пільгові тарифи, запроваджували системи енергозбереження зовнішнього освітлення, яке сприяло зниженню пікових навантажень. Коли йде пік споживання, вони досягають певної точки, потім уночі настає повний спад і знову на ранок пікове споживання”. - розповів Слобожан. Він додав, що ця практика використовується в країнах Євросоюзу, але для реалізації в Україні реформу слід довести до кінця. 

Отже, рішення проблеми є. Але бракує визначенності на законодавчому і нормативно-правовому рівні. Слово за державою. 

Софія Єлагіна