Новий опалювальний сезон: як зміняться платіжки?

Європейський ринок газу відчутно трясе ще з середини літа. Ціна в жовтні 2021 року на майбутні поставки блакитного палива досягала рекордних значень у 2 тисячі доларів за тисячу кубів. Високі тарифи нового опалювального сезону обговорювали і продовжують обговорювати не тільки в Україні, але і в країнах Євросоюзу. Як заявили в Кабміні, щоб утримати ціни на газ, гарячу воду і опалення прем'єр-міністр підписав Меморандум про взаєморозуміння з НАК «Нафтогаз» і мерами міст.

Але у всій історії з ручним утриманням рівня тарифів занадто багато якщо і не невідомих, то, як мінімум, сумнівних моментів. Наприклад, чому підписання меморандуму не може гарантувати стабільні цифри в платіжках? І як взагалі формується ціна на енергоносії? У всіх нюансах розбирався «Інформатор».

Меморандум не має юридичної сили

Більше року тому з 1 серпня 2020 року держава перестала регулювати тариф на газ для споживачів. Мається на увазі, що НАК «Нафтогаз» почав самостійно встановлювати ціну, орієнтуючись на європейські цифри і керуючись здоровим глуздом. Але напередодні нового опалювального сезону історія з вільним ринком газу загрожувала населенню непідйомними сумами в квитанціях за комунальні послуги. У зв'язку з цим, як відзвітувала влада, 30 вересня уряд України в особі прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, «Нафтогаз» і керівники міст підписали Меморандум щодо врегулювання питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води. По суті була досягнута своєрідна домовленість про те, що місцева влада не буде підвищувати тарифи в цьому опалювальному сезоні. Адже, як пояснював особисто президент Володимир Зеленський, в питанні підвищення тарифів справа не в Україні, а в Європі, де ціна на газ «вперше перетнула позначку в тисячу доларів за тисячу кубометрів». 

«Важливе питання Меморандуму - це питання поставки газу для бюджетних установ. Домовленість за ціною також досягнута. «Нафтогаз» буде здійснювати відповідні поставки - нам вдалося знайти розумний компроміс, який забезпечить і стабільні тарифи, і безперебійність поставок», - підкреслив Денис Шмигаль.

Однак в історії з меморандумом є деякі нюанси. Як пояснює юрист Юрій Гойда, з юридичної точки зору меморандум - це, скоріше, «договір або угода про координування дій в якійсь сфері, який не встановлює відповідальність за невиконання прописаних умов». І в самому Меморандумі зазначено, що цей документ не можу бути розтлумачений як «відмова від звернення до суду».

Крім того, немає чіткого роз'яснення, яким чином сформувався тариф в 7,42 грн за кубометр для теплокомуненерго і майже 8 грн за куб для населення.

«Я не розумію, звідки взялася така цифра. Може, це результат аудиту, може, це фінансовий план «Нафтогазу». Де ви взяли таку ціну? Тобто ви просто тупо підписали якусь цидулку і дозволили своїм місцевим бюджетним організаціям платити величезні гроші за тепло для населення за ціною 7,42 грн за куб. Хоча головний виконавчий директор «Нафтогазу» Отто Ватерландер в середині вересня заявив, що собівартість газу - 1 гривня за куб. Звичайно, потім цю інформацію спростували, але звідкись же він цю цифру взяв», - каже перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

Також Кучеренко нагадує, що в січні 2021 року подібний Меморандум про державне регулювання ціни на газ, опалення та гарячу воду для населення вже укладали. І тоді умови договору в повному обсязі виконані не були.

Хто заплатить за дешевий газ

Яким би дешевим газ для населення в уряді не називали, зараз практично кожен українець прекрасно розуміє, що за будь-який тариф завжди платить населення. В принципі Денис Шмигаль під час підписання Меморандуму і не приховував - різницю в ціні покриють субсидіями і перенаправлять гроші з інших статей бюджету: з ремонту доріг і бюджету розвитку.

«Щоб покрити різницю, внесемо зміни до бюджету і перекинемо 12 млрд на субсидії до кінця року. Також держава перенаправить до місцевих бюджетів 4% з податків фізичних осіб - це не менше 11 млрд грн. Також в місцевих бюджетах залишиться 13,44% акцизного податку на паливо. Крім того, у держави є борг перед теплокомуненерго в розмірі 30 млрд грн. Ми домовилися про реструктуризацію цього боргу», - розповів Денис Шмигаль.

Виходить, всупереч оголошеному курсу на євроінтеграцію, який передбачає синхронізацію українського законодавства з європейським, Україна знову і знову повертається до старого-доброго державного регулювання цін.

«Населення чим менше платить, тим для нього краще. Але ми ж розуміємо, що це по суті відшкодування з центрального бюджету. Що нам пропонували європейці? Вони пропонували встановити ринкову ціну на газ, а якщо люди будуть не в змозі її платити, то можна допомагати їм субсидіями, але адресними. Саме тим, хто не може платити. Якщо ви робите низьку ціну для всіх, то ви допомагаєте не тільки бабусі, а й олігархові. А якщо ви робите ринкову ціну на газ, а потім видаєте субсидію, то ви допомагаєте конкретно бабусі. Як бачите, ми пішли іншим шляхом. Вирішили зробити добре всім. Але чому якийсь багач повинен отримувати доплати з бюджету? Є різні майнові категорії людей: бідні і багаті. Ми зробили добре для всіх. Чи справедливо це? Не впевнений», - пояснює член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Проти державного регулювання тарифів виступали і незалежні члени наглядової ради «Нафтогазу», які у вересні подали у відставку. Вони відкрито заявляли про тиск на компанію з боку уряду з приводу збереження низьких цін на природний газ. І це при тому, що даний енергоносій значного подорожчав на світових ринках. І, начебто, низькі тарифи добре, але в контексті розвитку економіки, виходить, що - не дуже.

Чому Євротовариство проти низьких тарифів

Ще в 2014 році Україна підписала угоду про асоціацію з Європейським союзом, в якому прописані рекомендації, в тому числі, і в питаннях торгівлі. Згідно з цим документом, державне регулювання цін в країнах, які прагнуть до ЄС, має бути скасовано, оскільки регулювання стримує розвиток економіки і перешкоджає вільній конкуренції. А в статті 33 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства безпосередньо йдеться, що реформування енергетичного сектора можливе лише за умови «підвищення рівня оплати енергії усіма споживачами». Разом з тим, як уже пояснював Олег Пендзин, для людей, яким важко оплатити комунальні тарифи, передбачені адресні субсидії. Але саме адресні.

«Ніякого відношення до ринкового ціноутворення встановлена ​​нині ціна газу для теплокомуненерго (ТКЕ) і для населення, не має. Якщо ми піднімемо ціни на європейських біржах, в середньому, нехай це 1200 доларів за тисячу кубів, то отримаємо 30 грн за куб. А якщо ми говоримо про газ українського видобутку, який продається «Нафтогазу» від «Нафтогазвидобування» за ціною 3 грн за кубометр, то звідки тоді 7 або 8 грн? Так і говоріть, що у нас в країні є дві ціни на газ, а для ТКЕ і населення ми придумали третю», - каже Пендзин.

На думку першого заступника голови парламентського Комітету з питань енергетики та ЖКП, український ринок зараз ще не готовий до синхронізації з європейським законодавством, як і не був готовий 7 років тому.

«Ті, хто має довгострокові контракти, добре себе почувають. Весь цей спекулятивний ринок з захмарними цінами - це тільки для 5-10% ринку, для тих, хто не має довгострокових контрактів. Наших ідіотів в «Нафтогазі» переконали, що краще грати в рулетку і прив'язувати ціну до біржі, ніж мати довгостроковий контракт, тому що якщо мати довгостроковий контракт, то Путін нападе і всім буде погано. А ми ще не можемо собі дозволити ринкові ціни», - пояснює свою точку зору Олексій Кучеренко.

Але справедливості заради варто відзначити, що нинішня проблема з ціною на газ торкнулася і країн-учасниць ЄС. Наприклад, французький уряд теж прийняло рішення залишити ціни на газ для населення незмінними до весни. Щоденний економічний журнал Les Échos привертає увагу до наслідків такого рішення.

«Переговори між урядом і постачальниками енергії просуваються важко. Як гарантувати, що Engie і її конкуренти не потерплять збитки? Прем'єр-міністр чітко заявив, що до 1 квітня ціни не зрушать з місця. Мова - про 3 млн клієнтів Engie і 2 млн споживачів послуг інших компаній - Total Energie, Eni, EDF...», - пише журналіст Венсан Колле.

Також Les Échos зазначає, що «рано чи пізно споживачам доведеться платити більше».

Начебто, все як в Україні, держава теж в ручному режимі регулює тарифи, але з тією лише різницею, що у Франції регуляція торкнеться всіх учасників енергетичного ринку, а в Україні - лише «Нафтогазу». Відповідно, і компенсація різниці з держбюджету буде тільки «Нафтогазу». Трохи тхне недобросовісною конкуренцією, але залишимо з'ясування цих правових моментів для Антимонопольного комітету та інших профільних органів.

Як формується тариф

Формулу, за якою зараз в Україні формується ціна на газ і інші тарифи, економісти називають просто - пальцем в небо.

«Прийняли рішення, що така ціна буде, і все. Ця цифра неймовірно далека від реальної вартості газу українського видобутку. Палець, стеля план, ціна. Якогось пояснення, чому цін на газ для населення на такому рівні як 7,98, теж немає. Посиділи, порадилися і вирішили. Нехай буде такою ціною, «а давай», - обурюється Член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

В цілому, за словами економістів, формула розрахунку вартості на ринку газу зараз проста - чим більше споживаєш, тим газ дешевше. Крім того, на тариф у різних постачальників впливає вартість транспортування газу. І ось тут вся історія з Меморандумом теж виглядає трохи дивно. З 2019 року, відповідно до закону про ринок газу, в Україні саме газ як товар і його транспортування оплачуються окремо.

А в тарифу на транспортування своя формула, яка прив'язана не стільки до вартості газу, скільки до інших складових, серед яких і мінімальна заробітна плата, зростання якої буде зафіксоване в державному бюджеті на 2022 рік.

«Насправді економіка у нас інформаційногена. Тому будь-яка інформація, яка необхідна і зручна продавцеві, може вплинути на вартість. Наприклад, в січні 2021 року «мінімалка» підскочила на 20%, а до цього прив'язані і зростання податків, а податки і мінімальна зарплата - складові будь-якого тарифу», - пояснює економіст Михайло Крапивко.

А в ціні на опалення закладені не тільки вартість газу і транспортування, там же криється ціна на електроенергію, яка в свою чергу утворюється окремо. Тому стверджувати, що цифри в платіжних квитанціях ніяк не зміняться до кінця весни 2022 року, вельми ризиковано. Нагадаємо, що Меморандум підписаний між урядом, «Нафтогазом» і керівниками міст, про інших учасників тарифоутворючого ринку мова не йде.

Так, з 2021 року повноваження щодо встановлення тарифів від НКРЕКП передані місцевим органам влади, але ж це не скасовує того, що ціна повинна бути економічно обґрунтованою, інакше підприємства, не охоплені державною компенсаторною турботою, ризикують просто збанкрутувати і закритися.

Чому знову винен Путін

На сьогоднішній день ціна на газ по всьому світу сягає своїх максимальних значень. І така ситуація не може бути наслідком якогось одного фактора. Так, американський портал NASDAQ (англ. National Association of Securities Dealers Automated Quotation - Служба автоматизованих котирувань Національної асоціації дилерів з цінних паперів) повідомляє, що причини зростання цін на газ такі:

• падіння рівня видобутку скрапленого газу;
• різке зростання споживання газу в результаті відновлення світової економіки після пандемії COVID-19;
• тривалі холоди спочатку 2021 року.

З матеріалів чітко видно, ринок газу став настільки глобальним, що різні події в різних куточках світу, впливають на ціни по всьому світу. Простіше кажучи, відновлення роботи заводів в Південно-Східній Азії позначиться на ціні на газ в Україні.

Але не менш важливим фактором, що впливає на рекордні ціни на газ, цілком може бути і «гібридний» метод ведення бізнесу з боку Газпрому. Зокрема, аналітики німецького DW підозрюють, що «Газпром» все літо цілеспрямовано розпродавав свої запаси газу в підконтрольних російській корпорації газосховищах ЄС, щоб до осені створити штучний дефіцит «блакитного» палива.

На думку європейців, основна мета таких дій - бажання Кремля спровокувати зростання цін і в таких умовах чинити тиск на Берлін і Брюссель, щоб ті найближчим часом дозволили почати експлуатацію відразу двох ниток «Північного потоку - 2». Все це, за логікою Росії, має відбутися всупереч вимогам Третього енергопакету ЄС про розділення компаній, що постачають газ, і компаній, його транспортують. І монополія «Газпрому» в цьому контексті Кремль абсолютно не зупиняє.

Нам свого газу мало?

«Укртрансгаз», «Нафтогаз», уряд України і деякі політики в унісон заявляють, що хвилюватися українцям не варто, газу в сховищах достатньо.

«Зараз в підземних сховищах України накопичено 18,7 млрд кубометрів газу. Так, цей обсяг нижче, ніж в минулому році, коли ми побили десятирічний рекорд за наповненістю ПСГ. Але він достатній для проходження зими. Це підтверджують тенденції минулих років: у 2015-2020 роках середньорічний рівень відбору газу з ПСГ склав 8,1 млрд кубометрів. Тому при стабільній ситуації в енергетичній галузі України і відсутності форс-мажорів, 18,7 млрд кубометрів газу вистачить для комфортного проходження опалювального сезону. Навіть з урахуванням факту, що 2,8 млрд кубометрів газу поки належать компаніям-нерезидентам», - заявив Сергій Перелому, т.в.о. генерального директора АТ «Укртрансгаз».

Однак злегка дивує непохитна впевненість керівництва країни і енергетичних компаній в погоді. Адже рівень споживання газу населенням залежить ще і від того, наскільки холодною буде зима. Про це пам'ятають економісти, але забувають політики.

«Наступне питання: зима визначить обсяги споживання ТКЕ і населення. Якщо нам знову пощастить і тепла зима буде, «Нафтогазу» потрібно буде менше докупити газу. А якщо навпаки?», - каже експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп.

Разом з тим, інформація керівництва АТ «Укртрансгаз» про рівень середньорічного споживання газу населенням викликає подив у економістів. За словами члена економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, населення в рік споживає значно більше 8 млрд кубів газу.

«Того газу, який за рік видобуває «Укргазвидобування», цілком вистачає на забезпечення населення теплом. Україна в рік видобуває близько 20 млрд кубометрів газу, а для населення і ЖКГ йде близько 14 млрд», - каже Пендзин.

А якщо говорити про стратегічне планування, яке передбачає, що українці виживуть після зими і продовжать користуватися газом, уряду не зайвим буде замислитися і про літні тарифи.