Уповноважений з прав людини вимагає зменшити мінімальний конкурсний бал для вступу - через тривоги, збої та 13-годинне сидіння дітей в укриттях
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Кабінету Міністрів і Міністерства освіти і науки з вимогою знизити мінімальний конкурсний бал НМТ з 150 до 130 балів. Проблеми під час складання НМТ цього року набули масштабів, які унеможливлюють чесне порівняння результатів. МОН отримало звернення омбудсмена, проте відкинуло ідею ситуативних змін правил вступу без належного аналізу.
Свою позицію та конкретні вимоги до влади Дмитро Лубінець оприлюднив публічно. Лише за червень 2026 року до нього надійшла 21 скарга на порушення під час тестування - і омбудсмен визнає, що це лише незначна частина реальної проблеми.
"Повітряні тривоги, багатогодинні сидіння в укриттях, технічні збої та відсутність реального права на апеляцію до некоректно поставлених завдань - саме в таких умовах цього року складають НМТ українські діти. Фактично кожен тест може перериватися сиренами, кожна година - під загрозою евакуації, а результати - під впливом обставин, які не мають нічого спільного зі знаннями", - заявив Лубінець.
У своїх листах до Уряду та МОН омбудсмен висунув чотири конкретні вимоги:
Омбудсмен також навів конкретні факти про стан укриттів. В Одесі через повітряні тривоги діти понад 13 годин провели в екзаменаційному центрі без належних умов. Лише третина обласних центрів тестування працює в укриттях: на Сумщині і Харківщині - 100%, у Миколаївській, Чернігівській та Черкаській областях - близько 90%, у Київській - 70%, у Рівненській - 50%. За результатами 138 моніторингових візитів до шкіл у 2025 році команда Лубінця встановила, що більшість укриттів не відповідають вимогам безпеки.
Міністерство освіти і науки підтвердило, що отримало звернення омбудсмена, і визнало: п'ятий рік повномасштабного вторгнення справді створює додаткове навантаження на дітей та команди екзаменаційних центрів. Водночас міністерство наголосило - вступна кампанія не може керуватися ситуативними рішеннями без аналізу наслідків.
МОН пояснило логіку підвищених мінімальних вимог: для медичних спеціальностей вони пов'язані з якістю підготовки фахівців, від яких залежить здоров'я громадян; для права, міжнародних відносин і публічного управління - зі стратегічним значенням цих сфер для держави. Для довідки: у 2025 році середній конкурсний бал для вступу на бюджет на спеціальність "Міжнародні відносини" склав 174,34, а на "Політологію" - 172,89.
Міністерство також наголосило на важливому термінологічному розмежуванні:
Порядок прийому на 2026 рік формувався завчасно і пройшов публічне обговорення із залученням ректорів та фахових середовищ. На його основі заклади вже затвердили власні правила, налаштовано електронні системи, а вступники спланували свої освітні траєкторії. МОН залишається відкритим до діалогу, проте непохитним у позиції: правила вступу мають бути передбачуваними і служити довгостроковим інтересам країни.
Вінницька медалістка Ангеліна Діденко через технічні збої під час НМТ втратила можливість складати тест у штатному режимі та ризикувала не вступити на медичний факультет. Саме після втручання омбудсмена Лубінця дівчину допустили до додаткової сесії - цей резонансний випадок став символом системних проблем із організацією іспитів в умовах війни.
Не менш гостро суспільство відреагувало на коментар керівництва УЦОЯО щодо скандалів з НМТ. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко отримала жорстку критику за реакцію на проблеми вступників - її відповідь розцінили як захист бюрократичного апарату, а не інтересів дітей.