НПЗ у Грузії відмовляється від російської нафти - перехід на сировину з Центральної Азії
Грузинська компанія Black Sea Petroleum оголосила, що з серпня-вересня завод у Кулеві переходить виключно на нафту нероссійського походження заради ринків ЄС
Єдиний нафтопереробний завод Грузії у порту Кулеві оголосив про повну відмову від російської сировини вже з серпня-вересня поточного року. Раніше Євросоюз планував включити термінал до санкційного пакету через підозри у переробці нафти з Росії. Але перехід на альтернативну сировину відкриє для компанії доступ до високомаржинальних ринків - насамперед до ринку ЄС.
Про це йдеться у заяві компанії Black Sea Petroleum від 1 липня. За перше півріччя 2026 року завод переробив понад 650 000 тонн сировини. Паралельно BSP розширила партнерство з американським технологічним концерном Honeywell - угода тепер охоплює закупівлю та впровадження обладнання й автоматизованих систем управління.
Крім виробничих показників, компанія оприлюднила плани технологічного розвитку:
- У першому кварталі 2027 року завод розпочне виробництво дорожнього бітуму для внутрішнього ринку і на експорт.
- У другому кварталі 2027 року підприємство отримає потужності для виробництва авіаційного пального.
Як Кулеві опинився під загрозою санкцій і що змінилося
НПЗ у Кулеві відкрили у жовтні 2025 року. Першим вантажем стала російська нафта марки Siberian Light, доставлена "Роснафтою" з порту Новоросійськ. Того ж року Грузія розпочала експорт нафтопродуктів на суму близько 80 мільйонів доларів, тоді як імпорт російської сировини зріс на 1600%.
Євросоюз уперше запропонував включити до санкційного списку порти в третіх країнах - грузинський Кулеві та індонезійський Каримун, які обробляють російську нафту. Грузинська влада пообіцяла не допомагати Росії обходити санкції, після чого ЄС переглянув свою позицію. Зрештою порт Кулеві не потрапив до 20-го пакета санкцій.
Як пояснив спецпредставник ЄС Девід О'Салліван:
"Ці зобов'язання відіграли вирішальну роль у процесі нашої оцінки і зрештою призвели до того, що порт Кулеві не був включений до 20-го пакета санкцій."
У компанії зазначають, що чинні обмеження Євросоюзу забороняють імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської сировини. Оскільки стратегічною метою підприємства є вихід на європейський ринок, відмова від російської нафти має відкрити можливості для експорту продукції до країн ЄС. Поки що перешкодою для повного переходу є затримка Азербайджану з початком транзиту туркменської нафти до Грузії.
CEO BSP Давид Поцхверія повідомив про плани поетапного розширення потужностей. До 2028 року завод планують збільшити до 4 мільйонів тонн на рік. Це має забезпечити як внутрішній ринок, так і експортні поставки.
Санкції ЄС проти тіньового флоту і нафта Росії
Ще у січні 2026 року набула чинності заборона ЄС на імпорт нафтопродуктів, отриманих у третіх країнах із російської сировини. Доходи від продажу нафти через "тіньові" схеми, за різними оцінками, можуть формувати до 35-40% федерального бюджету Росії. Саме тому перекриття нових каналів переробки російської нафти - як-от грузинський НПЗ - є частиною ширшого санкційного тиску на Москву.
Проєкт нафтопереробного заводу в Кулеві передбачає інвестиції в розмірі 600 мільйонів доларів. НПЗ почав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю переробки близько 1,2 мільйона тонн нафти на рік. Частково фінансування першої фази забезпечив державний "Фонд розвитку Грузії", а також грузинські банки.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
