Нове об'єднання у Раді: як голосувала «Розумна політика»

На черговому засіданні Верховної Ради перший віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко оголосив про створення нового міжфракційного депутатського об'єднання (МФО) "Розумна політика" з народним депутатом Дмитром Разумковим на чолі. 

Інформатор проаналізував, як змінилося розклад у парламенті після створення цього МФО. А саме, наскільки синхронно голосували «розумківці» у Раді, та за які законопроекти. 

«Розумна політика» - 1

Політичний серіал зі створенням об'єднання імені Дмитра Разумкова розпочався ще 5 листопада. Вже 8 листопада у соціальних мережах з'явилися прізвища тих, хто погодився приєднатися до МФО «Розумна політика». Загалом у списку значилося 25 осіб, але вже сьогодні кількість «розумних політиків» зменшилася до 24-х. 

Втім, згідно з нормами Регламенту Ради, до міжфракційного об'єднання депутатів може входити хоч 2, хоч 22, хоч 122 депутати. І при цьому кожен парламентар може одночасно бути членом будь-якої кількості таких об'єднань - це його ні до чого не зобов'язує (ну, хіба що - морально).

«Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України 9 скликання міжфракційного депутатського об'єднання «Розумна політика». Головою цього об'єднання обрано депутата Розумкова Дмитра Олександровича. Водночас повідомляю, що Кабаченко Віктор Володимирович (народний депутат від партії «Батьківщина» - ред.) відкликав свій підпис зі списку депутатів, які виявили бажання увійти до цього МФО», - оголосив Олександр Корнієнко перед закриттям сьогоднішнього пленарного засідання. 

 

Як не намагалися «слуги» з монобільшості, налаштовані проти Разумкова, вдати, що нічого особливого у створенні 120-го міжфракційного об'єднання в парламенті немає, але не вийшло. Буквально напередодні сесії з фракції «Слуга народу» виключили народного депутата Артема Дмитрука. За офіційною версією, через те, що він «неправильно» голосував із ключових для фракції питань. А за неофіційною версією, через те, що Дмитрук погодився порозумітися з Разумковим, увійшовши до складу міжфракційного об'єднання «Розумна політика».

Щодо «холодної війни» із «зеленими» висловився і сам лідер МФО Дмитро Олександрович. 

«Досить часто чую, що метою МФО «Розумна політика» є розвал монобільшості. Відповідаю. Таке завдання не стоїть. Але думаю, що колеги самостійно впораються з цим, адже у фракції достатньо внутрішніх конфліктів. На сьогоднішній день головне бажання всіх членів об'єднання – робити політику справді розумною. Однак дивує, що колеги, з одного боку, заявляють, що це абсолютно звичайне МФО, а з іншого – за останні тижні у ЗМІ було дуже багато негативу та дискусій щодо його створення», - сказав Разумков. 

Також народний депутат висловив упевненість, що чисельність його МФО лише зростатиме. 

Які теми для голосування синхронізували «Розумну політику» 

А тепер зупинимося докладніше на результатах голосування.

Звичайно, 16 листопада депутатський корпус не голосував за дуже вже якісь гострі та резонансні законопроекти, які могли б прямо вказати на наявність або відсутність принципової підтримки серед членів «Розумної політики». Але Інформатор продовжить аналізувати ситуацію під куполом Ради і в контексті узгоджених голосувань нового МФОП, за словами політолога Ігоря Рейтеровича, який коментував створення МФО, показовим у плані монолітності (або її відсутності) буде голосування за бюджет. 

«Зрозуміло, що ці депутати, навіть мажоритарники, вони не виходитимуть із фракції «Слуга народу». Їм це не треба. Ну, тобто вони вийдуть за умови, якщо їх звідти виключать (примусово - ред.). Але треба буде подивитись на найближчі голосування. Якщо ми побачимо певну синхронність у голосуванні Дмитра Разумкова та цих людей, у тому числі з принципових якихось питань, тоді по суті можна буде говорити, що це така бомба сповільненої дії, яка лежить у середині фракції «Слуга народу». І тоді з цим об'єднанням доведеться рахуватися. При цьому де-юре коаліція існуватиме, а фактично її не буде», – пояснює Рейтерович. 

Загалом голосування 16 листопада можна назвати спокійним та майже монолітним для монобільшості. По суті, Дмитро Разумков сам дуже часто голосував в унісон з депутатами фракції «Слуга народу». Але були і 2 законопроекти, в яких чітко простежується синхронність дій «Розумної політики».

Отже, нове МФО не голосувало за виправлення до законопроекту «Про критичну інфраструктуру» (№5219). Але все те саме об'єднання підтримало сам законопроект загалом. 

Схожа ситуація і з проектом Закону №2234, у якому йдеться про визначення системи ціноутворення у будівництві автомобільних шляхів загального користування. Депутати з МФО Разумкова законопроект не підтримали, однак на результат голосування одноголосність «Розумної політики» особливо не вплинула – закон таки ухвалили. 

Звісно, ​​тактикою голосування нового об'єднання не назвеш. Здебільшого ніхто з членів МФО не виступає проти проектів, важливих для більшості. А вся історія з голосуванням «Розумної політики» більше нагадує своєрідну мовчазну «холодну війну», коли депутати або відсутні в залі під час голосування, або утримуються, або, перебуваючи на робочому місці, просто не голосують. Так, і самого Разумкова у радикалізмі звинуватити досить складно. Хоча під час ухвалення законопроекту №2234 лідер МФО чітко позначився, що він проти, в іншому - голосування виглядає як реакція депутата без чіткої позиції. 

Очевидно, Дмитро Разумков має намір і надалі дотримуватися іміджу «хорошого хлопчика», який голосно ні з ким не свариться – про такий реном екс-спікера у коментарі Інформатору неодноразово говорив політолог Віталій Кулик.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .