Очільник ОП заявив, що наша держава має вступити до ЄС якнайшвидше, а європейські партнери повинні враховувати реалії нинішньої війни
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов закликав західних партнерів якомога швидше допомогти Україні вступити до ЄС. Керівник Офісу впевнений, що європейським лідерам слід врахувати реалії нинішньої війни та відмовитися від стандартних тривалих процедур. Банкова додала, що країна йде винятковим шляхом і точно не може чекати на членство десятиліттями.
З таким закликом Кирило Буданов виступив під час онлайн-засідання Міжнародної консультативної групи з питань залучення інвестицій та економічного розвитку України.
Під головуванням Президента учасники зустрічі обговорили план масштабної економічної трансформації для забезпечення внутрішнього зростання та бюджетної самодостатності. Координацію роботи над цим фінальним уніфікованим документом повністю взяв на себе Офіс Президента.
Кирило Буданов переконаний, що країні потрібна принципово нова модель розвитку, адаптована під сучасні воєнні виклики. Головна мета полягає не в банальному ремонті зруйнованого, а у створенні сильної та інвестиційно привабливої економіки, яка гарантуватиме довгострокову стійкість.
Саме тому очільник ОП закликав іноземних партнерів і представників бізнесу не просто розробляти плани, а вже зараз переходити до втілення конкретних проєктів. Він закликав союзників діяти рішуче та допомагати країні на всіх етапах трансформації.
«Ми прислухатимемося до ваших порад, але ви також не повинні забувати про ті реалії, в яких ми знаходимося зараз. Жодна з країн не стикалася з таким на шляху до ЄС. І, даруйте, але потрібно ухвалити винятковість України в даному випадку», — заявив керівник Офісу Президента.

Європейські дедлайни Києва викликають скепсис на Заході. У березні Reuters повідомило про сумніви Франції та Німеччини щодо вступу України до 2027 року через брак антикорупційних реформ. Урсула фон дер Ляєн запропонувала приєднати країну за мінімальними вимогами, але обмежити доступ до грошей ЄС. Віцепрем'єр Тарас Качка заявив про готовність Києва до моніторингу та відстрочки аграрних субсидій, проте президент Литви Гітанас Науседа вважає реалістичнішим орієнтиром 2030 рік після судової реформи.
Брюссель шукає обхідні шляхи через поспіх. На початку травня Financial Times дізналося, що Париж і Берлін просувають ідею «асоційованого членства» України з місцями в Європарламенті, але без права голосу та фінансування. Натомість європейські лідери пропонують оборонний союз із включенням у статтю про взаємний захист і фінансуванням армії. Володимир Зеленський відкидає такий формат, вважаючи його принизливим залом очікування.
Офіційний переговорний трек намагаються розворушити. Єврокомісарка Марта Кос закликала відкрити всі шість тематичних кластерів для України та Молдови до кінця літа. За її планом, перший блок стартує під час головування Кіпру, а решта — у липні. Це має прискорити процес, який у багатьох столицях вважають затягнутим. Паралельно у Брюсселі Кос долучилася до коаліції за повернення викрадених Росією українських дітей.
Водночас виникли нові проблеми з сусідами. 18 травня уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром погодився на діалог щодо єврочленства України, але виставив жорстку умову про виконання плану з 11 пунктів щодо угорської меншини на Закарпатті. Голова Ради ЄС Антоніу Кошта вже передав Зеленському це попередження. Сторони почали технічні консультації про повернення мовних прав зразка 2015 року, проте вимоги часів Орбана містять приховане підводне каміння.
Також раніше Інформатор повідомляв, що Україна готова ділитися із західними союзниками військовими технологіями та практичним досвідом сучасної війни. Йдеться про використання безпілотників, захист інфраструктури та організацію роботи держави в умовах бойових дій. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов. За його словами, Україна вже переходить від ролі отримувача допомоги до партнера, який може навчати інших.