НАТО виділить понад $40 млрд на засоби протидії БпЛА - Рютте оголосив про запуск ініціативи Drone Edge
Альянс запускає програму Drone Edge та майданчик для закупівель антидронових систем - уроки з бойових дій в Україні та на Близькому Сході
НАТО запускає масштабну програму протидії дронам Drone Edge з фінансуванням у 40 млрд доларів на найближчі п'ять років. Анкарський саміт Альянсу, де участь України обговорювали окремо, став майданчиком для низки амбітних оборонних рішень. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив ініціативу на Форумі оборонної промисловості в Анкарі. Поштовхом до неї став досвід бойових дій в Україні та на Близькому Сході.
За словами Рютте, Альянс має суттєво розширити можливості з виявлення, ідентифікації та нейтралізації безпілотників, що здатні вторгнутися у повітряний простір країн-членів. Детальніше про це розповідає Європейська правда. Саме для цього країни НАТО спільно вкладуть 40 млрд доларів упродовж п'яти років.
"Оскільки для використання цих засобів необхідні фахівці, союзники також зобов'язуються підготувати у своїх збройних силах у п'ять разів більше операторів дронів; до кінця 2027 року НАТО підтримуватиме союзників різними способами, щоб вони могли виконати свої зобов'язання", - зазначив Рютте.
Окрім фінансових зобов'язань, Альянс запустить "ринок засобів протидії дронам" - спеціальний майданчик для швидких і масштабних закупівель антидронових систем. Рютте також повідомив про розширення програми підготовки пілотів безпілотників через проєкт NATO Flight Training Europe. До нього приєдналися Фінляндія, Франція та Швеція - і тепер загальна кількість країн-учасниць зросла до 20.
"Разом ми будуємо альянс, готовий до протидії дронам. Ми використовуємо найновіші інноваційні технології, інвестуємо в наші трансатлантичні оборонні галузі та виносимо практичні уроки з бойових дій на території України", - підсумував генсек.
Що підштовхнуло Альянс до антидронової програми
Прийняття Drone Edge - не випадковий крок. Упродовж останніх місяців значно почастішали випадки проникнення безпілотників у повітряний простір держав НАТО, насамперед на східному фланзі. Здебільшого йдеться про українські дрони, які збились з курсу через російські засоби радіоелектронної боротьби. Такі інциденти безпосередньо поставили питання про спроможність Альянсу захистити своє небо.
Ситуація вже переросла у практичну площину: винищувачі НАТО двічі збивали "заблукалі" українські безпілотники - спочатку над Естонією, а потім над Латвією. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна при цьому висловив чітку позицію: падіння збитих з курсу українських дронів на території союзників є прийнятною ціною за знищення російських нафтопереробних заводів і військових баз. Ця логіка - "бойова ефективність важливіша за інциденти" - стала частиною ширшої дискусії про роль безпілотних систем у сучасній війні.
Саміт у Анкарі - контекст ухвалених рішень
Анкарський форум відбувається на тлі масштабних рішень про оборонні витрати. Раніше Рютте заявив про новий рівень витрат на оборону - вихід країн Альянсу на 4% ВВП, про що наполегливо просив президент США Дональд Трамп. Drone Edge вписується саме у цю логіку різкого нарощування оборонного потенціалу: гроші мають іти на конкретні та вимірювані спроможності.
Паралельно в Анкарі вирішувалося й питання участі України у самому саміті. За повідомленнями видання The Telegraph, Зеленський прибув до турецької столиці - і йому відведено окремий формат участі. Це підкреслює: Україна залишається центральним чинником усіх рішень, які НАТО ухвалює щодо дронів, оборони та безпеки на сході.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
