Нардепка Третьякова пропонує створити патронатну службу для ветеранів. Що не так з законопроєктом

Народна депутатка Галина Третьякова 27 червня 2023 року внесла до Верховної Ради законопроєкт про державну ветеранську патронатну службу. Ця законодавча ініціатіва викликала нищівну критику з боку Юридичної сотні. 

Що пропонує Галина Третьякова 

Законопроєкт № 9423 пропонує нові маршрути повернення ветеранів війни до мирного життя через інститут патронатної служби. 

Державна ветеранська патронатна служба — нова юридична особа з особливим статусом, яка створюється на 5 років. Базується на партнерстві Уряду та волонтерів. Служба буде діяти через мережу патронатних помічників, які залучатимуться на засадах аутсорсингу, аутстафінгу, як надомні працівники, за нестандартним графіком та без адміністративних приміщень.

Порядок передачі даних демобілізованої особи до патронатної служби визначатиме Уряд. Голова служби обирається конкурсною комісією з ветеранів, волонтерів та представників держави. Головою служби може бути лише ветеран, який є сертифікованим кейс-менеджером, має досвід керування ГО та реалізації 5 проєктів на 1000 учасників, а також магістерський рівень освіти. Зазначимо, що з огляду на безальтернативний характер цього списку задовольнити одночасно всі вимоги зможе дуже мало осіб.

Послуги служби для ветеранів є безоплатними. Гранична чисельність державної ветеранської патронатної служби становить 15 тисяч осіб, з яких не менше 10 відсотків складають волонтери. Патронатні помічники після підписання договору обов'язково проходять тренування протягом 14 робочих днів. 

Державна ветеранська патронатна служба зобов’язана оновлювати Telegram-канали та чати TGStat, на яких:

• розміщується інформація про порядок надання допомоги;
• приймаються звернення демобілізованих у режимі 24/7;
• надаються довідково-інформаційні матеріали про допомогу;
• установлюється зворотній зв’язок;
• надаються безоплатні консультації демобілізованим;
  опрацьовуються скарги демобілізованих щодо недоотримання адміністративних, соціальних, медичних та освітніх послуг і надаються деякі інші послуги.

Що не так з ініціативою Галини Третьякової

Юридична сотня зазначає такі недоліки цього законопроєкту: 

• До поняття “демобілізовані” закон пропонує не включати строковиків, хоча з початку воєнного стану вони продовжують проходити військову службу, не отримуючи належного грошового забезпечення/відпусток, і зазнають травм внаслідок участі в бойових діях, психологічного перевантаження, у них погіршується здоров'я тощо.
• З огляду на форми та вільний графік патронатних помічників, винятково дистанційну роботу служби, їхня робота може не задовольнити ветеранів. Звернення ветеранів прийматимуться цілодобово без вихідних, проте термін на опрацювання звернення не визначений.
• Відповідно до проєкту, “демобілізований у будь-який час може відмовитися від послуг патронатного помічника або за допомогою Telegram-каналів та чатів TGStat замінити патронатного помічника на будь-якому етапі допомоги.” Використання платформи Телеграм має значний ризик для безпеки персональних даних ветеранів російсько-української війни. З огляду на дистанційне надання послуг й автоматичне передавання даних, така система має мати найвищий рівень захисту, однак за використання телеграм-каналів це не видається можливим.
• З визначення поняття “демобілізований” у проєкті незрозуміло, чи будуть надавати такі послуги також людям, які звільняються з військової служби за контрактом після завершення воєнного стану, що також може спричинити порушення принципу рівності.
• Використання волонтерів як патронатних помічників може бути ускладнене: держава не знайде охочих, які б склали не менше 10 відсотків чисельності патронатної служби, або ж якість послуг неможливо буде контролювати. Також це може призвести до великої плинності волонтерських кадрів.
• Проєкт визначає відповідальність державних службовців, у тому числі за порушення захисту персональних даних, проте не містить нічого про відповідальність помічників, особливо тих, хто буде залучений на волонтерських засадах.

“Проєкт містить норми описового характеру, які не мають юридичної визначеності: “Допомога демобілізованому надається в три етапи: 1) піклування про себе (демобілізованого) після закінчення військової служби (перехід); 2) винаходження себе (демобілізованого) нового у сфері цивільного життя; 3) укорінення (стан, коли достатньо сил приймати важливі рішення свідомо та з внутрішньою готовністю”. Також проєкт не відповідає засадам гендерної рівності, оскільки в усіх нормах згадано лише демобілізованого, хоча з початку повномасштабного вторгнення добровільно мобілізувалися понад 11 тисяч жінок. У проєкті вживаються слова англійською, (coach), що, за наявності українських відповідників, недоцільно в процесі творення законодавства України. Також вимогою до патронатних тренерів (для тих, хто опікуватиметься патронатними помічниками) є стійкість до стресу. На нашу думку, це занадто невизначений критерій вимоги до вакансії, який не має закріплюватися на рівні закону, а лише в оголошенні про добір на відповідну посаду”, - зазначає Юридична Сотня.

Що Галина Третьякова пропонувала раніше

Нардепка від "Слуги народу" та очільниця комітету ради з питань соцзахисту Галина Третьякова запамʼяталося українцям скандальними висловленнями щодо соціальних виплат, "низьких" зарплат парламентарів та “неякісних дітей”.

В жовтні 2019 року голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів також пропонувала скасувати пільги учасникам війни на Донбасі, які служили за контрактом та не отримали поранень. Також Третьякова висловила думку, що родичі українців, які зникли безвісти на Донбасі, зловживають своїм становищем заради отримання грошей від держави.
У березні 2023 року нардепка виступила з ініціативою замінити пожиттєві пільги для військових на 2-3-річні стипендії від держави. 

В липні 2020 року народна депутатка поскаржилася на низьку, на її думку, зарплатню у парламентаріїв. За її словами, 32-35 тисяч гривень – недостатньо для якісної роботи. Також Третьякова висловила невдоволення тим, що нардепи отримують зарплатню лише раз на місяць без авансів. Також Третьякова назвала більшою проблемою "низькі виплати" на організацію роботи народного депутата. Також Третьякова виступала за підвищення пенсійного віку. 

Як повідомив рух "Чесно", наприкінці 2022 року проголосувала за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Того ж року не підписала звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою проголосувати за позбавлення повноважень депутатів від проросійських партій на найближчій сесії. 

Як раніше повідомляв Інформатор, ветерани-підприємці та їхні сімʼї можуть отримати 20 тисяч гривень. Допомога розрахована на купівлю товарів та обладнання для бізнесу. Відповідна ініціатива належить українському ветеранському фонду Міністерства у справах ветеранів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.