За півроку кількість громадян, які бачать майбутнє України "безнадійним", збільшилася втричі
Кількість українців, які не надто вірять в щасливе майбутнє нашої держави, відчутно збільшилися. Наразі їх вже 9%. Цілком ймовірно, що такі результати громадяни демонструють напередодні зимового періоду та можливих тривалих блекаутів через російські обстріли інфраструктури, які, вочевидь, плануються ворогом.
Ці дані підтверджуються опитуванням, яке провела соціолічна група "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту. Зазначимо, що доля "безнадійників" в суспільстві зросла аж втричі.
Так, наразі 9% громадян оцінюють наше майбутнє як "скоріше безнадійне". Ще аж 6% відповіли, що не можуть визначитися з відповіддю. Тобто сумарно аж 15% українців наразі не мають особливо райдужних сподівань на майбутнє. Це досить багато.
Особливо негативна динаміка помітна при порівняльному аналізі. Як ми бачимо, з самого початку війни, коли в Україні знов почали проводити соціологічні опитування, відсоток тих, хто був налаштований песимістично, не змінювався та складав 2-3%.
Але вже за шість місяців поточного року, з лютого по вересень, їхня кількість збільшилася втричі - на 6%. Також більшою стала сумарна доля "невизначених": тих, хто не можуть або не хочуть відповідати на це запитання. Звернемо також увагу на те, що на сході нашої країни таких взагалі аж 12%.
Окремо зазначимо ще одну цікаву особливість. Наразі зріс відсоток тих українців, які не вірять, що Україна зможе виграти цю війну. Згідно з опитуванням, їхня кількість наразі становить 3%, тоді як увесь час війни було близько 1%. Формально ми бачимо, що кількість зросла також в три рази. Однак сказати так буде не зовсім коректно, адже все одно в соціологічній науці та в методиці аналізу соціологічних досліджень подібні цифри прийнято вважати статистичною похибкою.
При вивченні результатів соціологічних досліджень варто розуміти важливу річ: вони не є якоюсь "істиною в останній інстанції" - це, скоріше, репрезентація думок суспільства з тим чи іншим рівнем достовірності. Опитування дають аналітикам змогу вказувати на ті чи інші тенденції, які нині розвиваються в країні. Тож якихось стовідсоткових висновків з опитувань робити не слід - хоча й не звертати увагу на їх результати також не варто, адже "Рейтинг" є досить авторитетною в своїй ніші організацією.
В сучасній же Україні соціологія стикається з кількома фундаментальними проблемами. Перша й найголовніша: важкість складення вибірки. Аби правильно та грамотно провести опитування, потрібна актуальна вибірка, яка обчислюється за суворою математичною методикою. Наразі зробити це в Україні дуже складно - якщо взагалі можливо.
Справа в тому, що від 5 до 8 мільйонів громадян стали біженцями в ЄС та інших країнах - вони в опитування не включаються. Кілька мільйонів залишаються жити на тимчасово окупованих територіях - їх теж наразі не опитують. По-третє, великі масштаби внутрішньої міграції також "змішали" всю вибірку, наче коктейль: наразі до 5 мільйонів українців є ВПО. Також зазначимо, шо телефонний метод опитування вважається в соціологів не дуже репрезентативним, а інші зараз використовують досить рідко. По-п'яте, ми не можемо стовідсотково бути впевненим у щирості респондентів в такі складні та буремні часи.
Це лише кілька найбільш фундаментальних викликів, які наразі роблять соціологічні дослідження в Україні дуже складними в реалізації, а роботу соціологів - важкою та довгою. Але точно можна сказати, що опитування, які публікуються в ЗМІ, звичайно, відображають певні тенденції в суспільстві.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.