Москва вперше відчула війну - українські дрони змусили росіян шукати укриття
Видання Financial Times описало, як після ударів по НПЗ у Капотні, масштабних пожеж і "нафтових дощів" російська столиця поринула в атмосферу, яку так ретельно намагалася ігнорувати
Українські безпілотники змусили жителів Москви робити те, що наші громадяни роблять роками, - ховатися під час нічних атак. Стягування систем ППО до столиці говорить про те, що Кремль визнає, що столиця РФ більше не захищений тил. Навесні та влітку 2026 року серія масованих ударів зруйнувала міф про недоторканність Москви.
Про те, як війна прийшла до російської столиці, розповідає Financial Times. Українські дрони вдарили по найбільшому нафтопереробному заводу столиці в районі Капотня - лише за 15 кілометрів від Кремля. Удар спричинив масштабну пожежу та густий стовп диму, який було видно з різних районів міста.
Під час атак москвичі ховалися у підземних паркінгах, коридорах та ванних кімнатах. При цьому офіційні попередження надходили вже після вибухів або були недоступні через перебої з Telegram. Влада пояснювала відсутність сирен тим, що дрони летять дуже низько, а масова евакуація нібито спричинила б більше жертв, ніж самі удари.
"Ми чуємо, як наближається дрон, біжимо в коридор - а через годину в Telegram мера з’являється попередження", - написала Ольга, мешканка Хімок, передмістя Москви в коментарі під дописами губернатора Московської області.
Аналітики кажуть, що удари по Москві стали помітно частішими та ефективнішими. Для багатьох росіян це виявилося першим реальним відчуттям війни, яку Кремль роками намагався тримати подалі від столиці.
Жінка з Бєлгородської області Росії сказала: "Я не пишаюся тим, що кажу це, але я певною мірою рада, що люди в Москві нарешті відчують життя, яким регіони, подібні до нашого, живуть роками". Проте аналітики не бачать ознак того, що невдоволення москвичів здатне серйозно похитнути позиції Путіна.
Навпаки - російська влада трактує атаки як спробу "дестабілізувати суспільство" та використовує їх для мобілізації прихильників жорсткого курсу. Удари по столиці стають інструментом пропаганди, а не чинником внутрішнього тиску на Кремль.
Атаки на Москву
За даними московської мерії, лише за один день російська ППО збила близько 180 безпілотників, а за два дні березневої атаки - понад 250.
Вогонь від НПЗ перекинувся на великий оптовий ринок "Садовод" - там згоріли магазини та товар на мільйони рублів. У соцмережах жителі публікували фотографії автомобілів, вкритих чорними краплями "нафтового дощу". Екологи вважають, що це продукти горіння палива та нафтової пари.
Після серії таких ударів Москва опинилася в ролі, до якої не звикла - не захищеного тилового анклаву, а регулярної мішені.
Щоб захистити столицю, Кремль вдається до відчайдушного кроку - стягує системи ППО з інших регіонів, фактично залишаючи їх беззахисними. Логіка проста і показова - зберегти "свій" імперський центр будь-якою ціною, навіть якщо цю ціну сплачують провінції.
Удари по московській агломерації перетворилися на ритмічну практику, і кожна нова хвиля атак виявляє ті самі слабкі місця. Збої зв'язку, запізнілі сигнали тривоги та відсутність налагодженої системи укриттів - все це свідчить про те, що столиця виявилася непідготовленою до реалій війни, яку сама ж розв'язала.
Як писав Інформатор, у Керчі атака дронів на зенітний комплекс могла уразити "Панцир" та аеродром окупантів. Тим часом, американський Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував, що Росія перекидає С-400 та "Панцир" з передової до Москви, послаблюючи прикриття фронту заради захисту столиці.
Слідкуйте за нами у Telegram
