Ексфорвард київського Динамо та збірної України Артем Мілевський прокоментував поїздки білоруського ексгравця Барселони до країни-агресора та мовчання колишніх партнерів
Колишній нападник київського "Динамо" та збірної України Артем Мілевський різко висловився про тих білоруських футболістів, які продовжують їздити до Росії та мовчать про війну проти України. Окремо він торкнувся теми Олександра Глєба - ексгравця "Барселони" й "Арсеналу", який з'являється на виставкових матчах у країні-агресорі. Мілевський народився у Мінську, але вже багато років живе в Києві й сприймає його як єдиний дім.
Інтерв'ю з Мілевським вийшло напередодні, 21 червня, на сайті видання BLIK. Розмова відбулася на тлі різкого загострення відносин між Україною та Білоруссю.
"Поки вони самі на собі не відчують те, що ми переживаємо в Україні, вони цього не зрозуміють. Усі ж дивляться мої сторіс, які я записую з Києва, усі ті хлопці, з якими я грав на одному футбольному полі. Але мені мало хто з них написав", - наголосив ексфорвард Динамо.
Мілевський підкреслив, що його зв'язок з Мінськом залишається міцним - там живуть його батьки та сестра. Проте зі справжніх друзів у Білорусі у нього майже нікого не лишилося. "Окрім моїх батьків і сестри, мені вистачить пальців однієї руки, щоб перерахувати тих, з ким я сяду випити пива", - сказав він.
Також футболіст додав, що Київ - його дім і він залишиться тут до кінця. А от білорусам він не бажає війни:
"Білорусам таке і не снилося. Я про це дуже часто кажу своїй мамі: Дай Боже, щоб ви з цим не зіткнулися і не відчули цього"
Коментуючи реакцію білоруського пропагандиста Григорія Азарьонка на ультиматум Зеленського, Мілевський відмахнувся: "Чесно, я навіть не знаю, хто такий Азарьонок, тому думаю, що його слова не потрібно сприймати всерйоз, а тим паче цитувати".

Висловлювання Мілевського потрапили в резонанс не лише через спортивний контекст. Скандал з ретрансляторами на білоруській території перетворився на один із найгостріших дипломатичних конфліктів між Мінськом та Києвом за останні роки.
Мілевський, як уродженець Мінська з українським громадянством, опинився в унікальній ролі - він говорить про цей конфлікт зсередини, не з позиції стороннього спостерігача. За 50 матчів у складі збірної України він забив 8 голів і став учасником чемпіонату світу-2006. На тому турнірі він виконав знаменитий пенальті в стилі "паненка" проти Швейцарії. Саме ця кар'єра дала йому підстави говорити про відданість Україні не як декларацію, а як факт особистої біографії.
Вимога щодо ретрансляторів адресувалася передусім білоруському суспільству - аби воно розуміло, яку роль режим відіграє у підтримці російської агресії. Докладний розбір сенсу та мети цієї вимоги ми публікували - йдеться про чотири об'єкти на кордоні, які технічно допомагають Росії наводити дрони на українські міста. Це перетворило питання ретрансляторів на один із ключових вимірів дипломатичного тиску на Мінськ.
Лукашенко відмовився виконувати вимогу і натомість загострив риторику. У відповідь Зеленський повторив своє звернення ще раз, не залишивши простору для двозначностей. Деталі цього другого звернення президента до Мінська ми детально розібрали - Зеленський однозначно дав зрозуміти, що вибачення у цій ситуації недоречні. Ескалація риторики з обох боків свідчить про те, що напруга між двома країнами продовжує зростати.