Національне опитування виявило: 31,2% цивільних українців відповідають критеріям ПТСР або КПТСР через війну.
Майже кожен третій цивільний українець, який живе на підконтрольній уряду території, відповідає критеріям посттравматичного стресового розладу або його комплексної форми. Про це свідчить дослідження психологічного стану населення, оприлюднене 15 жовтня. Науковці опитали 2504 дорослих українців і зафіксували, що 31,2% респондентів мають симптоми ПТСР або комплексного ПТСР. Серед причин - обстріли, вимушене переселення, втрата близьких й постійна невизначеність. Дослідники наголошують, що українці потребують системної підтримки психічного здоров'я вже зараз, а не лише після завершення війни.
Результати представлені у рецензованому дослідженні, яке підготувала група вчених разом із Київським міжнародним інститутом соціології. Науковці проаналізували дані національно репрезентативного телефонного опитування цивільного населення, яке мешкає в підконтрольних уряду регіонах України. За результатами, 25,2% опитаних відповідають критеріям саме ПТСР, решта - комплексного ПТСР, важчої форми розладу, яка зазвичай виникає через тривалу або повторювану травматизацію.
"Десятиліття російської агресії, за яким у лютому 2022 року послідувало повномасштабне вторгнення, лягло важким психологічним тягарем на плечі населення", - зазначила клінічна викладачка та дослідниця Королівського коледжу Лондона Дейрдре Макманус.
За її словами, переважна більшість опитаних пережили численні травматичні події протягом життя, а багато хто з них безпосередньо постраждав від тривалої війни через вимушене переселення, втрату близьких чи руйнування власних громад.

Співавтор дослідження, професор кафедри соціальних наук Київської школи економіки Володимир Кулик, звернув увагу, що розлади не обмежуються лише ветеранами чи мешканцями прифронтових територій.
"Ці розлади також поширені серед інших категорій населення, що сильно постраждали від війни, - зокрема внутрішньо переміщених осіб, людей, які зазнали ракетних і дронових атак на свої міста й містечка далеко від лінії фронту, а також тих, хто опікується пораненими чи травмованими людьми", - пояснив Кулик.
До дослідницької команди, крім фахівців Королівського коледжу Лондона та Київської школи економіки, увійшли науковці Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету, Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин, а також британської благодійної організації Combat Stress. Роботу ініціювала дослідницька мережа "Конфлікт і співпраця у Східній Європі" під керівництвом професорки Гвендолін Сассе, а профінансувало її Федеральне міністерство досліджень, технологій і космосу Німеччини.
Автори дослідження підкреслюють: масштаб травматизації серед цивільного населення - найвиразніший результат усієї роботи. Люди в зонах конфлікту постійно наражаються на фізичне насильство, вимушене переселення та втрату близьких, а ПТСР може розвиватися не лише внаслідок пережитої травми, а й після її спостереження з боку.
Серед симптомів, які фіксують дослідники, - нав'язливі спогади, тривожність, дратівливість і проблеми зі сном. Науковці наголошують, що попри важкі умови, чимало українців продовжують жити й адаптуватися, проте це не скасовує потреби у постійній і доступній підтримці психічного здоров'я по всій країні.
Особливо гостро це відчувають люди, які живуть в умовах тривалого стресу через війну й нічні повітряні тривоги - їхня нервова система лишається напруженою навіть після спокійного дня. Також ми писали, що дослідники прогнозують зростання кількості бездомних серед ветеранів і ВПО в Україні, адже учасники бойових дій частіше схильні до депресії, тривоги та ПТСР, що підвищує ризик втрати житла і соціальної ізоляції.