"Робиться гучна картинка, підтримується це медіа, знімається красивий Netflix-фільм, а результати де?"
Тож якщо після перегляду виникне лише одне запитання: "Ну то вони все-таки типу пара чи ні?" - значить, ви все зрозуміли.
Сигнал із Землі долітає до апарата цілу добу - стільки ж летить і відповідь назад
Апарат, запущений ще наприкінці 1970-х, подолав таку відстань від Землі, яку раніше не долав жоден рукотворний об'єкт.
Сигналу з Землі тепер потрібна ціла доба, щоб долетіти до зонда, і стільки ж - щоб повернутися назад.
Один із найстаріших працюючих космічних апаратів людства побив черговий рекорд віддаленості. Про нього вже писали, коли Вояджер NASA виявив постійний шум у міжзоряному просторі, а тепер зонд перетнув ще одну символічну позначку.
Як пише видання nauka.ua, 18 листопада о 12:16 за київським часом апарат NASA "Вояджер-1" опинився на відстані, яку точно розрахували інженери агентства. Цей момент готувався роками і став для науковців своєрідною віхою.
"Вояджер-1" віддалився від Землі на одну світлову добу - це приблизно 25,9 мільярда кілометрів. Радіосигнал з Землі летить до зонда цілу добу, і стільки ж повертається його відповідь, тож інженери чекають на реакцію апарата на кожну команду рівно дві доби.

Зонд стартував 5 вересня 1977 року, пролетів повз Юпітер і Сатурн, а у 2012-му першим із рукотворних апаратів вийшов у міжзоряний простір, залишивши позаду геліосферу - бульбашку із заряджених частинок і магнітних полів навколо Сонця. До позначки в одну світлову добу "Вояджер-1" летів понад 49 років, хоча мчить зі швидкістю близько 61 тисячі кілометрів на годину.
Для порівняння, світло долітає від Сонця до Землі за вісім хвилин 20 секунд, а від Нептуна, найвіддаленішої планети Сонячної системи, - у середньому за чотири години 10 хвилин. Виходить, що зараз "Вояджер-1" майже вшестеро далі від Землі, ніж Нептун. Для самого зонда ця цифра умовна: ні на борту, ні навколо нього нічого не змінилося.
Його близнюк, "Вояджер-2", летить іншим маршрутом і встиг побувати ще біля Урана і Нептуна. Він дістанеться аналогічної позначки лише у листопаді 2035 року.

Чим далі летить апарат, тим менше в нього залишається енергії. Живлять "Вояджер-1" радіоізотопні генератори, які перетворюють тепло від розпаду плутонію на електрику, і щороку апарат втрачає близько чотирьох ватів потужності. Частину наукових приладів вимкнули одразу після прольоту повз планети, а частину - через брак енергії: детектор заряджених частинок низьких енергій відключили ще у квітні. З десяти приладів, якими спочатку обладнали зонд, зараз працюють лише два - один вимірює магнітне поле, другий фіксує коливання плазми.
На початку вересня інженери NASA вимкнули три пристрої, що зігрівали апарат, і замінили їх трьома економнішими. Міняти довелося всі одразу, щоб і зменшити споживання енергії, і правильно перерозподілити тепло на борту. Без цього ще один прилад довелося б вимкнути вже влітку 2027 року.

Не обійшлося й без тривожного моменту: 18 і 19 жовтня антени мережі далекого космічного зв'язку NASA взагалі не фіксували сигналу від зонда. Причину досі з'ясовують, але вже відомо, що одна група маневрових двигунів несподівано вимкнулася, а замість неї автоматично увімкнулася резервна. Зв'язок відновився сам 20 жовтня - ще до того, як інженери встигли надіслати команди для пошуку несправності.
Попри старіння обладнання та нестачу енергії, "Вояджер-1" залишається найвіддаленішим рукотворним об'єктом в історії людства. Його політ триває вже майже півстоліття і продовжує приносити вченим дані про межі Сонячної системи та простір за її межами.