Львів сумуватиме: помер письменник і дисидент Ігор Калинець
Життя Калинця обірвалося на 85 році
На День Конституції, 28 червня, відійшов у засвіти Ігор Калинець – поет і прозаїк, дисидент, лауреат Шевченківської премії, політв’язень радянських таборів, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Його життя обірвалося на 85 році. Калинець був людиною, яка усіма своїми вчинками, ідеями та діями творила історію України.
Сумну звістку про смерть Ігоря Калинця повідомив міський голова Львова Андрій Садовий. За словами мера Львова, Калинець разом із дружиною були голосом української гідності навіть у найтемніші часи. Львів завжди пам'ятатиме і сумуватиме за письменником.
"На 86-му році життя відійшов у вічність Ігор Калинець — почесний громадянин міста Львова, поет, письменник, дисидент, багаторічний політв’язень радянських таборів. Разом із Іриною Калинець вони стали голосом української гідності у найтемніші часи. Світла пам’ять. Щирі співчуття рідним і близьким", — повідомив Садовий у Facebook.
Що стало причиною смерті Калинця невідомо. Також наразі невідома й дата церемонії прощання.
Життя та творчість Ігоря Калинця
До 1980 років творчість Ігоря Калинця в Україні залишалась маловідомою — роки заслання в суворих таборах Пермської області й Забайкалля віддалили його не лише від рідного дому, а й від літературного середовища.
Калинець народився 9 липня 1939 року у містечку Ходорів на Львівщині в родині службовця. Після закінчення школи він вступив на філологічний факультет Львівського університету імені Франка. Отримавши диплом у 1962 році, розпочав працю в обласному архіві — від архіваріуса до старшого наукового співробітника.
Його поетичний доробок охоплює 17 збірок, об’єднаних у два великі цикли: "Пробуджена муза" і "Невольнича муза". Перша поетична книга — "Вогонь Купала" — вийшла у 1966 році у видавництві "Молодь" і здобула позитивні відгуки критики. Але щирість і громадянська позиція у текстах призвели до репресій: шість років таборів суворого режиму й три роки заслання на Північному Уралі та в Забайкаллі, де поет працював токарем і кочегаром.
Після повернення Калинець став редактором журналу при львівському відділенні Фонду культури. У 1991 році у Варшаві побачив світ перший том "Пробудженої музи", а у США — "Невольничої музи". Його творчість перекладали іноземними мовами — три окремі збірки присвячені цим перекладам. Калинець — лауреат премії імені Івана Франка (Чикаго, 1979), премії Василя Стуса (1992) та Шевченківської премії за книгу "Тринадцять аналогій". У 1997 році вийшла його збірка "Слово триваюче".
Ігор Калинець також активно займався перекладами, особливо з польської. За значний внесок у розвиток національної культури та популяризацію українського слова у 2005 році йому присвоїли звання почесного громадянина Львова.
Зараз читають на Інформаторі
