Лише 1% українців вважає, що Україна має піти Польщі на поступки у конфлікті навколо УПА – опитування КМІС
Опитування КМІС показало, що 57% громадян підтримують прагматичний підхід, за яким кожна нація сама обирає своїх героїв
Українці майже одностайно відкидають варіант, за якого Київ мав би прийняти польський погляд на спільну історію. Лише 1% опитаних підтримує повне виконання вимог Варшави щодо ОУН-УПА. Ризик конфлікту між країнами загостився. Соціологи зафіксували, що суспільний запит в Україні - не на капітуляцію, а на рівноправний діалог двох народів.
Всеукраїнське опитування провів Київський міжнародний інститут соціології з 17 по 23 червня 2026 року. Методом телефонних інтерв'ю опитали 1005 дорослих респондентів на підконтрольній Україні території. Респондентам ставили запитання: "У Польщі та України є суперечки з питань історії. Який підхід Ви підтримуєте найбільше?" - і пропонували чотири варіанти відповіді.
Результати засвідчили чіткий консенсус: 57% опитаних обрали прагматичну позицію - кожна нація вправі мати своїх героїв, і жодна держава не повинна втручатися в ці питання сусідів. Ще 33% підтримали варіант спільного вирішення суперечок через переговори та взаємне визнання різних поглядів. Натомість лише 1% погодилися з тим, що Україна має повністю виконати вимоги Польщі та дотримуватися польського трактування спільної історії. Ще 4% обрали протилежну крайність - очікування, що Польща позбудеться власної суб'єктності в цих питаннях.
"Результати наших опитувань показують, що, по-перше, українське суспільство доволі зріло і конструктивно підходить до питань історичних суперечок із Польщею. Майже всі українці проти нав'язування Україні польського погляду на спільну історію, і водночас лише невелика частка українців хочуть нав'язати Польщі український погляд", - заявив Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.
Паралельно дослідження польського агентства SW Research зафіксувало, що у понад 52% поляків погіршилося ставлення до українців через рішення про найменування підрозділу. За моніторингом КМІС, рівень негативного ставлення українців до поляків залишається низьким - навіть на тлі кризи він сягнув лише 8%, тоді як у Польщі аналогічний показник зріс до 43%.
Протистояння між Польщею та Україною
Конфлікт розгорівся після того, як 26 травня президент Зеленський присвоїв Окремому центру спеціальних операцій "Північ" ССО ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". У Польщі це рішення сприйняли вкрай болісно - президент Кароль Навроцький заявив, що для польського суспільства УПА залишається насамперед формуванням, відповідальним за злочини проти польських громадян у роки Другої світової війни. 19 червня Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла - найвищої нагороди Польщі, яку той отримав у 2023 році від попереднього президента Анджея Дуди.
Зеленський відповів наступного дня - відправив орден назад до Варшави через "Нову пошту". Услід за президентом від польських нагород відмовились голова Офісу президента Кирило Буданов, посол України в Польщі Василь Боднар, а також колишні глави держави - Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Польська сторона вже отримала орден - речник Навроцького Рафал Лєськевич підтвердив, що нагороду передадуть на зберігання до Управління нагород та призначень і більше нікому не вручатимуть.
Водночас польська сторона розцінила повернення ордена через кур'єрську службу як додаткову образу. Канцелярія президента Польщі звинуватила Київ у невдячності через масове повернення польських нагород українськими урядовцями. Міністерка канцелярії Аґнешка Єнджак заявила, що Зеленський "додав ще одну образу", відправивши відзнаку кур'єром, а не дипломатичним каналом.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
