Куба схвалила найбільші економічні реформи з 1959 року - подробиці
Парламент острова одностайно ухвалив 176 заходів: приватні банки, девелопмент нерухомості та продаж часток у держпідприємствах іноземцям
Куба оголосила про "термінові" зміни в управлінні економікою - на тлі соціальної кризи, що поглиблюється, та зростаючого тиску з боку США, зокрема загрози потенційного військового втручання. Нові санкції проти Куби Вашингтон запровадив ще минулого місяця - удар спрямували по чиновниках і спецслужбах острова. Тепер кубинський парламент ухвалив пакет реформ, який фахівці вже називають безпрецедентним.
Законодавці Куби одностайно затвердили реформи, підтримані Комуністичною партією та колишнім лідером Раулем Кастро - пакет передбачає приватизацію значної частини соціалістичної економіки в умовах жорстких американських санкцій. Деталі заходів повідомив прем'єр-міністр Мануель Марреро під час парламентської сесії, як пише The Financial Times. У промові перед Національною асамблеєю він представив 176 заходів, спрямованих на скорочення ролі держави в економіці та залучення інвестицій у банківський сектор, туризм і сільське господарство.
Реформи відкривають шлях до приватного девелопменту в нерухомості, передбачають перетворення державних підприємств на приватні комерційні структури з акціями та частками власності, а також дозволяють приватним банкам увійти до фінансового сектору, який раніше повністю контролювала держава. Окремо скасовується вимога для іноземних інвесторів обов'язково партнеруватися з держкомпаніями - тепер вони зможуть купувати частки безпосередньо в державних підприємствах.
Вперше бізнесам на Кубі дозволять наймати понад 100 працівників, а підприємці отримають право володіти кількома приватними компаніями одночасно. Крім того, реформи передбачають "продаж державної власності національним і іноземним юридичним і фізичним особам, включно з кубинцями, які проживають за кордоном". Як заявив президент Куби Мігель Діас-Канель перед голосуванням:
"Кожну можливість посеред кризи потрібно використовувати як момент для злету, як момент для зростання".
Голосування завершилося одностайним підняттям рук - а сесію президент Діас-Канель закрив відомим гаслом революції: "Соціалізм або смерть!" Прем'єр Марреро при цьому не окреслив жодних строків реалізації ухвалених заходів.
Що підштовхнуло острів до відмови від соціалістичної моделі
Якщо всі заходи буде реалізовано у прийнятому вигляді, це стане найбільшою трансформацією кубинської соціалістичної моделі з часів революції Фіделя Кастро 1959 року та фактичним переходом до ринкової економіки. Лондонський кубинський економіст Даніель Торральбас охарактеризував ці реформи як "найглибші" за весь постреволюційний період.
Нафтова блокада, запроваджена президентом Трампом після усунення від влади союзника Гавани - Ніколаса Мадуро у Венесуелі, - поставила економіку острова на межу колапсу і змусила Компартію піти на поступки, які раніше вважалися неприйнятними. Прем'єр Марреро представив пакет як відповідь на гостру кризу - тотальний дефіцит товарів, злітну інфляцію, масові відключення електрики, спад виробництва та безпрецедентну еміграцію населення. Офіційно влада острова позиціонує реформи як спосіб зберегти соціалізм в умовах американського санкційного тиску.
За прогнозами ЕКЛАК, ВВП Куби скоротиться на 6,5% у поточному році, а сукупне падіння за 2025-2026 роки сягне 10,3%. Це робить поточну ситуацію найглибшою економічною кризою за останні десятиліття. Саме ці показники і стали головним аргументом для термінового скликання надзвичайного пленуму Компартії.
Паралельно з санкційним тиском держсекретар США Марко Рубіо запропонував Кубі 100 мільйонів доларів допомоги, поклавши відповідальність за дефіцит електроенергії, їжі та пального на кубинське керівництво. У зверненні до кубинців Рубіо заявив, що острів потребує переходу до моделі, за якої громадяни зможуть самостійно вести бізнес і розпоряджатися власністю. Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес назвав цю пропозицію цинічною і згадав руйнівний ефект економічної блокади.
Кубинська криза та амбіції США
Адміністрація Трампа послідовно нарощує санкційний тиск на Гавану: натяк Трампа на захоплення Куби пролунав ще навесні і фактично поставив острів у стан постійної оборонної готовності. США відновили масштабний тиск на Кубу ще в січні - тоді почалася операція із захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, що спровокувало найгострішу економічну кризу на острові з часів розпаду Радянського Союзу.
Пропозиція держсекретаря США обійти кубинський уряд стала частиною ширшої стратегії Вашингтона - пропозиція Рубіо на $100 млн надійшла безпосередньо до кубинського суспільства.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
