Коли кримінальне переслідування стає інструментом тиску на бізнес: справа Олега Авер’янова та прецедент від Касаційного суду

17 квітня 2025 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував обвинувальний вирок Чернігівського апеляційного суду у справі підприємця Олега Авер’янова та закрив кримінальне провадження через відсутність у його діянні складу кримінального правопорушення.

Захист у справі здійснювала юридична компанія "PROCTOR", яка спеціалізується на кримінально-правовому захисті топменеджменту, бізнесу та публічних осіб. Касатором виступила адвокатка Дар’я Свистула — керівниця компанії "PROCTOR". Касаційну скаргу було підготовлено командою фірми, зокрема адвокатом з кримінального права Андрієм Іщиком.

Це не просто юридична перемога. Це важливий сигнал для бізнес-середовища: українська судова система все ще може бути використана як інструмент тиску, і єдиним способом протидії залишаються професійний захист і неухильне дотримання принципів верховенства права.

Коротко про кейс: коли "сімейне" перетворюють на "кримінальне"

Суть справи полягала в обвинуваченні Олега Авер’янова — засновника й керівника ПрАТ "ПОЖМАШИНА", одного з лідерів у галузі виробництва пожежної та спеціальної техніки — у незаконному заволодінні автомобілем, який був предметом поділу спільного майна після розірвання шлюбу. При цьому:

• автомобіль було придбано у період шлюбу за кошти самого Авер’янова;
• він є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, що підтверджено матеріалами справи та рішеннями цивільних судів.

Попри це, апеляційний суд виніс обвинувальний вирок, проігнорувавши позицію суду першої інстанції, яка визнала Авер’янова невинуватим.

Інструменти тиску: як через право руйнується репутація

Цей кейс продемонстрував один із найбільш небезпечних трендів останніх років — використання кримінального провадження для впливу на бізнес через особисті конфлікти. Чому це критично:

• у кримінальному процесі можна ініціювати арешт активів, виклики, обшуки;
• на фоні публічності — підривається репутація керівника та компанії;
• контрагенти, партнери та інвестори отримують сигнал ризику, навіть без вироку;
• суди часто розглядають справи формально, не вдаючись у суть правовідносин.

Що вирішив Касаційний суд

За результатами розгляду касаційної скарги, підготовленої командою ЮК  "PROCTOR", Касаційний кримінальний суд встановив:

• у діянні відсутній склад злочину — не було протиправності, умислу або шкоди;
• апеляційний суд допустив грубі порушення процесуального закону;
• обвинувальний вирок був ухвалений без належної оцінки доказів;
• кримінальне провадження підлягає закриттю (відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Таким чином, рішення апеляційної інстанції визнано незаконним, а Авер’янов повністю реабілітований у межах закону.

Висновки для бізнесу: що потрібно знати

1. Цивільні спори можуть штучно трансформувати у кримінальні справи — особливо в конфліктах навколо майна, акцій, спадщини чи поділу власності.
2. Процесуальні інструменти можуть використовуватись для тиску — через порушення провадження, блокування рахунків, обшуки та дискредитацію.
3. Юридичний супровід — це частина антикризової стратегії бізнесу. Ретельно підготовлена правова позиція, правильно вибудувана комунікація з правоохоронними органами та якісна адвокатська робота — це не просто “захист у суді”, а засіб збереження активів, управління ризиками та довіри партнерів.
4. Прецедент у справі Авер’янова створює орієнтир: апеляційне свавілля не є вироком, якщо рішення ухвалюється неупередженим судом касаційної інстанції.

Повага до презумпції невинуватості, реальна змагальність сторін і дотримання норм КПК — це фундамент не лише справедливості, а й інвестиційної привабливості країни. Зазначила Дарʼя Свистула керівник Юридичної компанії "PROCTOR", голова комітету з захисту бізнесу та приватної власності Федерації роботодавців України, заступник голови Маніфест 42 з захисту бізнесу.

Партнерський матеріал