Китай погодився купити 200 літаків Boeing - США сподівалися продати набагато більше
Трамп оголосив про замовлення Пекіном 200 авіалайнерів американського виробника під час саміту з Сі Цзіньпіном - менше очікуваних 500
Китай замовить 200 літаків американського виробника Boeing. Про це президент США Дональд Трамп заявив після переговорів із лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні 14 травня. Анонс про Boeing виявився меншим за прогнози: аналітики очікували щонайменше 500 машин, і акції компанії одразу відреагували падінням. Деталей угоди - ані строків поставок, ані конкретних моделей - поки не оприлюднено.
Переговори напередодні саміту, за даними Reuters, велися щодо пакету приблизно з 500 літаків Boeing 737 MAX, а також, можливо, десятків дорожчих широкофюзеляжних машин. Паралельно Пекін вів схожі переговори з європейським конкурентом - Airbus.
"Одне з рішень, на яке він сьогодні погодився, - це замовлення 200 літаків... 200 великих літаків", - додав Трамп.
Акції Boeing впали на 4,1% під час торгів 14 травня - ринок розчарований розривом між очікуванням і реальним обсягом угоди. Водночас цей саміт супроводжувався й іншими бізнес-угодами: США офіційно схвалили продаж чипів Nvidia моделі H200 десяти китайським компаніям - зокрема Alibaba, Tencent, ByteDance, JD.com, Lenovo та Foxconn. Кожна з них отримала право придбати до 75 000 чипів. Фактичних поставок ще не було.
Чому обсяг контракту виявився меншим за прогнози
Китай є другим за розміром авіаційним ринком у світі, і обидва виробники - Boeing та Airbus - давно ведуть за нього жорстку боротьбу. У 2010-х роках Airbus випередив американського конкурента і відкрив власну фінальну складальну лінію літаків A320 у китайському місті Тяньцзінь. Відтоді частка Boeing на китайському ринку суттєво скоротилася. Аналітики підкреслюють: Пекін традиційно використовує дипломатичні саміти для гучних оголошень про авіаційні угоди.
З 2005 по 2017 рік Китай у середньому розміщував по 127 замовлень на рік. Після охолодження відносин між двома країнами цей показник обвалився до шести літаків на рік. Остання велика угода відбулась під час першого візиту Трампа до Пекіна у листопаді 2017 року - тоді Китай замовив 300 машин. За оцінками фахівців, нині Китаю терміново потрібно замовити до 1000 нових літаків, щоб задовольнити попит, а до 2045 року загальна потреба країни сягне щонайменше 9000 реактивних машин.
Саміт у Пекіні та його торговельний контекст
Зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна у Пекіні стала першою особистою зустріччю лідерів з початку 2026 року. Трамп переніс цей візит ще з березня через конфлікт із Іраном. Разом з американським президентом до Пекіна прилетіли керівники великого бізнесу - Ілон Маск, Тім Кук, Ларрі Фінк та Дженсен Хуанг. Угода з Boeing стала однією з ключових тем цих переговорів поряд із питаннями торгівлі та технологій.
Авіаційна угода вписується у ширшу логіку американо-китайської торгової розрядки. Навесні 2026 року сторони зберегли режим торгового перемир'я, укладеного ще в жовтні попереднього року, коли Вашингтон призупинив тризначні тарифи на китайські товари. Тепер замовлення Boeing стає одним із жестів Пекіна у бік нормалізації, хоча його реальний масштаб поки далекий від максимальних очікувань.
Трамп і Сі зустрілися 13 травня у Пекіні. Розмову присвятили торгівлі, Ірану, Тайваню та іншим спірним питанням. Це перший візит американського глави до Китаю майже за десять років. Дональд Трамп разом із першою леді Меланією приїхав на зустріч. Разом з президентом США до Китаю вирушили 16 топменеджерів найбільших американських корпорацій - серед них Ілон Маск, Тім Кук та Келлі Ортберг.
Дипломатія Пекіна активізувалась напередодні саміту
Пекін посилив дипломатичні контакти ще перед зустріччю з Трампом - тиждень з 14-15 травня 2026 року став одним із найінтенсивніших за кількістю переговорів із кінця липня 2024 року. Китай одночасно вів діалог з представниками Близького Сходу та союзниками США по НАТО, демонструючи багатовекторний підхід. Замовлення Boeing з'явилося саме на цьому тлі - як частина ширшого дипломатичного пакету.
Питання авіаційного ринку безпосередньо пов'язане з динамікою американо-китайських торгових відносин. Після 2018 року, коли відносини між Вашингтоном і Пекіном різко погіршали, торгова війна між США і Китаєм призвела до багаторічного заморожування великих контрактів у авіації. Відновлення переговорів щодо Boeing у 2026 році свідчить про поступове відтавання відносин, хоча реальний обсяг угоди залишає обидві сторони з відчуттям незавершеності.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
