Кінець зворотнього Кіссінджера: підсумки саміту ШОС
Трамп, ймовірно, більше не вважає можливим відірвати Москву від Пекіну - і після саміту вісі зла у Піднебесній нарешті вирішив діяти
Після завершення саміту Шанхайської організації співробітництва 3 вересня Трамп розпорядився готуватися до протидії Росії та Китаю. Раніше президент США неодноразово заявляв, що його мета - відірвати Москву від Пекіна та залучити до співпраці із Заходом. Певно ця надія розтанула. Це можна вважати кінцем плана зворотнього Кіссінджера, як кажуть політологи.
"Бажаю президенту Сі та чудовому народові Китаю великого й тривалого свята. Передайте, будь ласка, мої найтепліші вітання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, поли ви готуєте змову проти Сполучених Штатів Америки", - написав у мережі Truth Social 3 вересня.
Пізніше цього ж дня голова Пентагону Піт Ґеґсет розповів, що Трамп наказав готуватися до стримування Росії та Китаю. Очільник Білого дому начебто не хоче конфлікту з цими двом державами, але після саміту ШОС та військового параду у Пекіні вважає, що треба діяти.
"Саме тому президент Трамп доручив нам у Міністерстві оборони бути готовими, перебудовувати наші збройні сили в історичний спосіб, відновлювати "дух воїна" і повертати стримування, але не тому, що ми прагнемо конфлікту. Ми цього не робимо", - зазначив Ґеґсет.
Політика Трампа отримала назву зворотнього Кіссінджера. У 1971 році держсекретар США Генрі Кіссінджер організував секретну зустріч між лідерами США та Китаю. Мета була у тому, щоб відірвати Китай від СРСР. Що й вдалося блискавично здійснити. Зворотній Кіссінджер - це відірвати Росію від Китаю.
І мабуть ця спроба Трампа провалилася. Ось причини:
- Поки триває війна в Україні, Трамп не може запропонувати Росії ніяких гарантій. Справа в тому, що навіть якби Росія почала реалізовувати з Америкою якісь фантастичні проєкти, через чотири роки Трамп може програти вибори, переможуть демократи - і Росія залишиться без будь-яких гарантій з боку США.
- Залежність РФ від Китаю зростає - і, звісно, Путіну це не може подобатися. Проте ця залежність підкріплена масштабними економічними проєктами, такими, наприклад, як газопровід Сила Сибиру. У РФ розуміють, що Америка може дати більше, але це буде інвестиція, повʼязана з великим ризиком для росіян. А ось те, що дає жадібний Китай для Путіна гарантовано. Бо китайська політика навряд чи зміниться.
Але є нюанс. Те, що декларує Китай та ШОС - багатополярний світ та багатовекторну політика, нібито ілюструють дії таких постатей как Ердоган чи Фіцо. Туреччина, як і Словаччина є членами НАТО, проте вони налагоджують звʼязки із таким недружнім до НАТО утворенням, як ШОС. Це і є багатовекторність.
Оскільки Пекін декларує саме таку ідеологію, категорично завадити переговорам Путіна з Трампом Пекін не може. Це було б поганим прикладом для інших країн. Вся риторика Пекіна побудована на тому, що ніхто у світі нікому не може диктувати свої умови. Це одна з причин, чому в багатьох країнах, особливо - невдоволених політикою Заходу - зростає інтерес до співпраці у межах ШОС.
Саме тому Путін на пресконференції у Пекіні 3 вересня надсилав сигнали Трампу: ми готові до переговорів. Здоровий глузд має перемогти тощо.
Зрозуміло, що Москву вразили звинувачення з боку Трампа у змові з Пекіном. Вони хотіли б тягнути час і надалі та при цьому торгуватися із Трампом щодо можливих преференцій та угод.
Тобто думка, що саміт ШОС якось посилив позиції Путіна є хибною. Насправді для Росії залишилося багато проблем.
Те саме стосується власне Китаю. Саміт, що мав на меті продемонструвати усьому світові велич Китаю та його союзників, напевно не вдалося провести у тому обсязі, на які він розраховував. Зокрема через непорозуміння з Індією.
Премʼєр Індії був відсутній 3 вересня, тобто у кульмінаційний момент всієї програми саміту (ця інформація ще потребує уточнення, але найімовірніше премʼєр Моді полишив саміт, бо був розчарований його результатами).
Насправді Індія - найслабша ланка всієї цієї спільноти. Бо її інтереси радикально відрізняються від інших. Вона готова працювати із Заходом, проте їй потрібні ринки збуту саме на Сході, а вигідно домовитися заважає саме Китай.
Тобто з Індією під час ШОС не відбулося порозуміння ані у Сі Цзіньпіна, ані, мабуть, у Путіна. А з урахуванням багатовекторності інших учасників саміту, фактично у протистоянні із Заходом Путін та Сі залишилися сам на сам.
І це найцікавіший момент. Бо згідно теорії ігор хтось з них тепер має зважити свої можливості та зрадити "вічного партнера". Найімовірніше, це буде Путін. Росія зараз в складному економічному становищі, їй надто заважає війна. Все може швидко обвалитися.
Проте це може бути і Китай, бо він критично залежить від експорту. І якщо мова зайде про санкції (з боку США та ЄС), Китай може стикнутися з великими проблемами.
Саміт ШОС очікували у тому числі й в Україні, як новий негативний фактор, який призведе до посилення агресії Росії. Заява Зеленського у Данії щодо намірів РФ масовано бити ракетами по Україні декілька разів на тиждень - саме про те.
Але є велика імовірність, що негативні наслідки не посиляться. Оскільки багато хто шукав на ШОС підтримки власних інтересів. Але мало хто їх отримав.
Інформатор писав, що ШОС був своєрідною демонстрацію єдності усіх, хто не з Заходом. Але, напевно, це не надто вдало. Бо Індія - це велика складова частина тієї нової геополітичної системи, яку намагається будувати Китай. І якщо Індія не домовилася з ним, то напевно вона домовлятиметься з Трампом.
Нарендра Моді був відсутнім на військовому параді 3 вересня. На ньому був присутній російський правитель Володимир Путін та диктатор КНДР Ким Чен Ин. Китай показав свою нову техніку, в центрі уваги була ядерна міжконтинентальна ракета DF-5C, яку продемонстрували світу вперше.
Стежте за нами у Viber
